02 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/17196/23
адміністративне провадження № К/990/31461/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 160/17196/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо незастосування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з дня призначення пенсії, а саме, 13 червня 2022 року та з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі №160/17196/23 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у незастосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% його середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з дня призначення пенсії, а саме, 13 червня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі №160/17196/23 відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі №160/17196/23 відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 160/17196/23 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Скаржник вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що апеляційну скаргу відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Скаржнику установлено строк для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження
На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у встановлений судом строк, скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тими ж обставинами, яким судом вже була надана оцінка в ухвалі від 25 червня 2024 року, і які були визнані неповажними. Інші зазначені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчили про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тому суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч. 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
При цьому, неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку звернення з апеляційною скаргою має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржене рішення суду першої інстанції прийняте 05 січня 2024 року. Апеляційну скаргу вперше подано до суду 06 лютого 2024 року, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року повернуто заявнику. Вказану ухвалу апелянтом отримано 15 травня 2024 року, однак вдруге з апеляційної скаргою відповідач звернувся 19 червня 2024 року. Тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Однак, відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли йому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.
Оскільки з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся 19 червня 2024 року, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що таке звернення відбулося з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, не є обґрунтованою підставою для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження посилання на те, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.
Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи скаржника у касаційній скарзі щодо неможливості дотримання ним процесуального строку звернення із касаційною скаргою через запровадження в Україні режиму воєнного стану, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі з дотримання норм процесуального права.
Отже, подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись положеннями пункту 5 частини першої, приписами частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 160/17196/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко