02 вересня 2024 року
м. Київ
справа №Зп/990/2/24
адміністративне провадження № Зп/990/2/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Радишевської О.Р., Жука А.В., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
30.08.2024 електронною поштою до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до Президента України Зеленського В.О. , Керівника Офісу Президента України Єрмака А.Б. , Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Д.В. в особі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України в особі його належного і законного представника Прем'єр-міністра України Шмигаля Д.А., Міністерства юстиції України в особі його належного і законного представника Міністра юстиції України Малюськи Д.Л., Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в особі Севостьянової Н.І. , Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Секретаріату Уповноваженого у справах, в.о. Директора деп., Пєтухової А-Т.І., Міністерства соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, треті особи - Вінницька обласна військова адміністрація в особі начальника Борзова С.С., Волинська обласна військова адміністрація в особі начальника Погуляйка Ю.М., Дніпропетровська обласна військова адміністрація в особі Лисака С.П. , Донецька обласна військова адміністрація в особі Філашкіна В.С. , Житомирська обласна військова адміністрація в особі Бунечка В.І. , Закарпатська обласна військова адміністрація в особі Микита В.Ф. , Запорізька обласна військова адміністрація в особі Федорова І.С. , Івано-франківська обласна військова адміністрація в особі Онищук С.В., Київська обласна військова адміністрація в особі Кравченка Р.А., Кіровоградська обласна військова адміністрація в особі Райковича А.П., Луганська обласна військова адміністрація в особі Лисогора А.В., Львівська обласна військова адміністрація в особі Козицького М.З. , Миколаївська обласна військова адміністрація в особі Кіма В.О. , Одеська обласна військова адміністрація, ОСОБА_13 , Полтавська обласна військова адміністрація в особі начальника Проніна Ф.Є., Рівненська обласна військова адміністрація, ОСОБА_21, Сумська обласна військова адміністрація, ОСОБА_22, Тернопільська обласна військова адміністрація, ОСОБА_20, Харківська обласна військова адміністрація, ОСОБА_14 , Херсонська обласна військова адміністрація, ОСОБА_15 , Хмельницька обласна військова адміністрація, ОСОБА_16 , Черкаська обласна військова адміністрація, ОСОБА_17 , Чернівецька обласна військова адміністрація, ОСОБА_18 , Чернігівська обласна військова адміністрація, ОСОБА_19 .
Вказана заява надійшла до Верховного Суду до подання позовної заяви.
У цій заяві ОСОБА_1 сформувала свої вимоги наступним чином (мовою оригіналу): «Прошу Суд невідкладно витребувати у третіх сторін інформацію, по кожній області про фактичний стан мережі закладів загальної середньої освіти та закладів охорони здоров'я з метою доведення до відома РФ щодо об'єктів цивільної інфраструктури, ушкодження яких буде в подальшому використане як безпосередній факт підтвердження геноциду Українського народу, націй та корінних народів України задля унеможливлення ухилення від відповідальності в подальшому за порушення правил та звичаїв ведення війни.
Наполягаю на невідкладному виведенні військ РФ з території України та відведення військ від кордонів.»
Надаючи оцінку поданій заяві, суд виходить з такого.
За приписами частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначено статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положеннями статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу Верховного Суду заяву про забезпечення позову, засвідчену кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Водночас згідно з відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
Отже, ОСОБА_1 , яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подала заяву на електронну пошту Верховного Суду без використання підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що не може вважатися належним способом звернення до суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою про забезпечення позову, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі №400/14570/23.
Крім того, згідно поданої заяви про забезпечення позову неможливо встановити предмет позову і зміст порушених прав та інтересів заявника, що унеможливлює з'ясування обставин щодо необхідності забезпечення позову та обґрунтованості підстав його застосування.
Також, в порушення вимог процесуального закону, у поданій заяві не наведено жодного з передбачених частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України видів забезпечення позову, які належить застосувати, з обґрунтуванням такої необхідності.
Згідно з частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За правилами підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення позову розмір судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3 028 грн.
Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявнику слід було сплатити судовий збір у розмірі 908,4 грн.
Однак до заяви про забезпечення позову, всупереч вимогам частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заявником не додано документа про сплату судового збору.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи зазначене вище, Суд приходить до висновку про невідповідність поданої заяви про забезпечення позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 150-154, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді О.Р. Радишевська
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк