02 вересня 2024 року
м. Київ
справа №620/1788/21
провадження № К/990/32593/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
20 серпня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо невиконання вимог статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» провести зарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 травня 2019 року і виконавчого листа №750/3659/19 від 25 вересня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання вимог статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових тішень» провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасне виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 травня 2019 року виконавчого листа № 750/3659/19 від 25 вересня 2019 року, з огляду на висновки постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 825/370/17, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 620/351/19;
- визнати відмову Державної казначейської служби України виконати вимоги статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а також свідоме відверте ігнорування висновків постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 825/370/17, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 620/351/19, що становить порушення статті 13 Конвенції з прав людини і основоположних свобод відсутність ефективного засобу правового захисту у національній правовій системі), а також порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння своїм майном);
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 1508 (одна тисяча п'ятсот вісім) гривень 22 копійок, на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 50000 грн на виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 травня 2019 року і виконавчого листа № 750/3659/19 за період з 30 грудня 2019 року по 30 грудня 2020 року включно шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Верховний Суд постановою від 29 лютого 2024 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року скасував, справу направив на новий розгляд.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, що полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого листа Деснянського районного суду у міста Чернігова у справі № 750/3659/19. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію у сумі 1500,00 грн за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 750/3659/19. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 620/1788/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
В. М. Соколов