02 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3471/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 25 жовтня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 25 жовтня 2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 набув право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 №159.
Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання заяв по суті справи.
До суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», які набрали чинності 19 липня 2022 року). Так, відповідач вважає, що виходячи зі змісту положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також враховуючи встановлений до 20 червня 2023 року на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідач вважає, що строк звернення до суду з позовом у цій справі тривав з 01 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року. Проте з даним позовом позивач звернувся до суду у серпні 2024 року.
Розглянувши вказану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з ненарахуванням та невиплатою відповідачем позивачу-військовослужбовцю компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 25 жовтня 2022 року.
Суд зауважує, що питання щодо застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), було предметом розгляду Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Так, у справі №560/8194/20 (постанова від 02 квітня 2024 року) Судова палата вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювала такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ, на переконання Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відповідає принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприяє стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено з матеріалів даної справи та не заперечується сторонами, заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за період з липня 2018 року по лютий 2018 року у сумі 33015,17 грн була виплачена відповідачем позивачу 25 жовтня 2022 року, що підтверджується випискою по надходженням картки/рахунку ОСОБА_1 від 29 березня 2024 року.
Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20, суд зазначає, що позивач повинен був дізнатись про порушення свого права з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати індексації грошового забезпечення, тобто починаючи з 01 листопада 2022 року, а тому саме з цього дня у позивача виникло право на звернення протягом шести місяців до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відтак, строк звернення до суду з даним позовом тривав з 01 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року включно.
Однак з позовом про оскарження бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати позивач звернувся до суду лише 07 серпня 2024 року (згідно відбитку штампу канцелярії суду), тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний позов подано до адміністративного суду з пропуском строків звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому наведені законодавчі приписи передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.
Крім цього, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, одним із обов'язків позивача при поданні позовної заяви, яку подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду, є надання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску. Наслідком же невиконання такої вимоги, встановленої судом після відкриття провадження у справі, є прийняття судом ухвали про залишення позову без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення останньому ухвали.
Враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі та прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, з метою надання можливості подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Тому, подана відповідачем заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 241, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду задовольнити частково.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду.
5. В задоволенні іншої частини заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк