про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2024 року справа № 580/8283/24
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.02.2024 № 0014450707 за яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 43 334,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.02.2024 № 0014430707 за яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частина перша статті 122 КАС України передбачає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі № 420/12562/23, від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23.
Отже, за сформованою судовою практикою, яку суддя враховує згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору, становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно із ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Суддя з'ясував, що позивач оскаржив в адміністративному порядку спірні податкові повідомлення-рішення від 09.02.2024 № 0014450707 та № 0014430707 до Державної податкової служби України.
Рішенням від 08.05.2024 № 13368/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.02.2024 № 0014430707, а скаргу - без задоволення.
Рішенням від 08.05.2024 № 13364/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.02.2024 № 0014450707, а скаргу - без задоволення.
Рішення Державної податкової служби України від 08.05.2024 № 13368/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги було направлене на адресу позивача (вул. Нарбутівська, 160/1, 15, м. Черкаси, 18030) рекомендованим листам з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600917750529, однак лист 24.05.2024 повернувся як невручений “за закінченням терміну зберігання» до ДПС України.
Рішення Державної податкової служби України від 08.05.2024 № 13364/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги було направлене на адресу позивача (вул. Нарбутівська, 160/1, 15, м. Черкаси, 18030) рекомендованим листам з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600917752696 однак лист 24.05.2024 повернувся як невручений “за закінченням терміну зберігання» до ДПС України.
У позовній заяві позивач стверджує, що про рішення ДПС України від 08.05.2024 № 13364/6/99-00-06-03-01-06 та № 13368/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарг дізнався 31.07.2024 після отримання листа ДПС України від 19.07.2024 № 22284/6/99-00-06-02-02-06, наданого на адвокатський запит його представника адвоката Чакалова Р. від 16.07.2024 № 1/Ю.
Однак, суддя врахував, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Рішення Державної податкової служби України від 08.05.2024 № 13364/6/99-00-06-03-01-06 та № 13368/6/99-00-06-03-01-06 надіслані контролюючим органом платнику податків за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідок ДП “Укрпошта» про причини повернення від 24.05.2024 рекомендовані поштові відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання. Отже рішення ДПС України від 08.05.2024 № 13364/6/99-00-06-03-01-06 та № 13368/6/99-00-06-03-01-06 вважаються такими, що вручені позивачу 24.05.2024.
Тому, звернувшись до суду за захистом своїх прав та інтересів 21.08.2024, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.
У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Крім цього, Верховний суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 140/9165/23 звернув увагу на те, що питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об'єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Всупереч наведених вище норм клопотання про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку позивач не надав.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА