Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2024 р. № 520/24286/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 13 вересня 2017 року по 29 лютого 2024 року, але не більше шести місяців, у сумі 50616 грн. 56 коп. (п'ятдесят тисяч шістсот шістнадцять) грн. 56 коп;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 13 вересня 2017 року по 29 лютого 2024 року, але не більше шести місяців, у сумі 50616 грн. 56 коп. (п'ятдесят тисяч шістсот шістнадцять) грн. 56 коп.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, частина перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу в Національній поліції України. Наказом від 31.08.2017 №337 о/с звільнено з посади з 13.09.2017.
Вказаний вид служби відноситься до публічної.
Судом встановлено, позивач звернувся до суду задля захисту порушених прав. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/26782/23 від 11.12.2023 позовні вимоги позивача були задоволені частково.
На виконання вказаного вище рішення відповідач 29.02.2024 виплатив кошти позивачу, які не були виплачені при звільненні, що підтверджується скрін-шотом, який міститься в матеріалах справи. Однак, позивач вказує, що відповідачем не було виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Відтак, з урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, оскільки відповідачем на виконання судового рішення у справі №520/26782/23 позивачеві фактично виплачено кошти, що не були виплачені при звільненні, 29 лютого 2024 року, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні такої виплати розпочав свій відлік 29 лютого 2024 року та сплив 30 березня 2024 року.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23.
Позовна заява подана до суду лише 29.08.2024 року, тобто з пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду. До позовної заяви позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не надав. Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в позовній заяві від 29.08.2024 року, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН