Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2024 р. Справа № 520/23402/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, зокрема: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за бойове чергування (бойову службу);
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за бойове чергування (бойову службу) нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу окладу за військовим званням за січень та лютий 2018 року та інших похідних від нього видів грошового забезпечення у розмірі, що суперечить п. 4 Постанови №704 (у первинній редакції);
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу окладу за військовим званням та інших похідних від нього видів грошового забезпечення за січень та лютий 2018 року у розмірі, що визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу окладу за військовим званням у квітні 2018 року та інших похідних видів грошового забезпечення без врахування пропорційності часу перебування у кожному військовому званні;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу окладу за військовим званням та інших похідних видів грошового забезпечення за квітень 2018 року пропорційно часу перебування у кожному військовому званні;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу посадового окладу за січень - лютий 2018 року та інших похідних від нього видів грошового забезпечення у розмірі, що суперечить п. 4 Постанови №704 (у первинній редакції).
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу посадового окладу за січень - лютий 2018 року та інших похідних від нього видів грошового забезпечення у розмірі, що визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу посадового окладу за квітень 2018, листопад 2019 року, грудень 2022 року та інших похідних видів грошового забезпечення без врахування пропорційності часу перебування на кожній займаній посаді;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу посадового окладу за квітень 2018, листопад 2019 року, грудень 2022 року та інших похідних видів грошового забезпечення пропорційно часу перебування на кожній займаній посаді.
-визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки за вислугу років за січень - лютий 2018 року за розрахунком, що не відповідає підп. 1 п. 6 Постанови №704 та додатку 16 до Постанови №704;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки за вислугу років за січень - лютий 2018 року відповідно до підп. 1 п. 6 Постанови №704 та додатку 16 до Постанови №704;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки за вислугу років за квітень 2018 року, листопад 2019 року, грудень 2022 року із врахуванням окладу за військовим званням та посадового окладу, які обчислено непропорційно часу перебування у кожному військовому званні та на займаних посадах;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки за вислугу років за квітень 2018 року, листопад 2019 року, грудень 2022 року розрахувавши оклад за військовим званням та посадовий оклад пропорційно часу перебування у кожному військовому званні та на займаних посадах;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу надбавки за особливості проходження служби за березень - квітень 2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки за особливості проходження служби за період 01.04.2018 - 26.04.2018 у розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, та за період 26.04.2018 - 30.04.2018 у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки за особливості проходження служби за січень - лютий 2018 року із порушенням п. 4 та підп. 1 п. 6 Постанови №704 (у первинній редакції), а також за квітень 2018 року, листопад 2019 року, грудень 2022 року із врахуванням окладу за військовим званням та посадового окладу, які обчислено не пропорційно часу перебування у кожному військовому званні та на займаних посадах.
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки за особливості проходження служби за січень - лютий 2018 року у відповідності до п. 4 та підп. 1 п. 6 Постанови №704 (у первинній редакції), а також за квітень 2018 року, листопад 2019 року, грудень 2022 року розрахувавши оклад за військовим званням та посадовий оклад пропорційно часу перебування у кожному військовому званні та на займаних посадах;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової премії у розмірі не менше ніж 10% від посадового окладу за січень - жовтень 2018 року;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу за січень - жовтень 2018 року додаткової премії у розмірі не менше ніж 10% від посадового окладу, обчисленого шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу допомоги для оздоровлення у травні 2018 року у розмірі, меншому за місячне грошове забезпечення позивача;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомоги для оздоровлення за 2018 рік у розмірі місячного грошового забезпечення позивача, обчислено згідно з вимогами п. 4 Постанови №704 (у первинній редакції);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні індексації під час призначення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , окрім як за 2023 рік;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (окрім 2023 року) включивши до її складу індексацію, із врахуванням раніше виплачених сум:
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з розглядом справи (на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 171 кодексу.
Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, щодо строку звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до суду у спорах про порушення законодавства про оплату працю
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 11. 04.2024 по справі № 990/135/22, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
Верховний Суд зазначив, що у ч. 1 ст. 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
У ч.ч. 2,3 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду - день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Водночас, у КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України (яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У ч. 2 ст. 233 КЗпПУ зазначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник може звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно з правовим висновком Верховного Суду (постанова від 28.09.2023 у справі №140/2168/23), який суд враховує на підставі ч.5 ст.242 КАС України, положення ст. 233 КЗпП України застосовуються до спорів про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям при їх звільненні.
Варто зауважити, що відповідно до п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).
Враховуючи що в частині позовних вимог позивач оскаржує розмір свого грошового забезпечення, яке є періодичною (щомісячною) виплатою, так само як і пенсія, вирішуючи питання строку звернення до суду за захистом свого права на оплату праці суд враховує висновки Верховного Суду у справі №560/8194/20 постанова від 02.04.2024, згідно з яким Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги у частині перерахунку грошового забезпечення стосуються періоду з 01.01.2020 по 19.05.2023.
В даному випадку необхідно врахувати, що грошове забезпечення є щомісячною виплатою, а тому в будь-якому разі про порушення своїх прав, позивач дізнався, отримавши вказану виплату у відповідному місяці. Датою, з якої відповідач мав знати про порушення свого права на виплату грошового забезпечення не у повному розмірі в період з 01.01.2020 - є перше число кожного наступного місяця, після отримання такої неповної суми грошового забезпечення.
Також слід зазначити, що до 19.07.2022 року ст. 233 КЗпПУ містила норму згідно з якою працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.
Отже з 01.01.2020 по 18.07.2022 вимога позивача про виплату йому суми грошового забезпечення не обмежена строком звернення до суду, натомість з 19.07.2022 така вимога мала бути заявлена із врахуванням три місячного строку звернення до суду з дати, з якої позивач повинен був знати про порушення свого права на виплату суми грошового забезпечення у повному обсязі.
Натомість, враховуючи дію карантину до 30.09.2023, у позивача була можливість звернутися до суду за захистом своїм прав щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 (із врахуванням тримісячного строку, передбаченого ст.233КЗпПУ) починаючи з 01.09.2023 - проте з позовом до суду позивач звернувся 19.08.2024, тобто з пропущенням тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено ст. 123 КАС України.
У зв'язку із вищевказаним позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення з 01.09.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
За приписами частини першої ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України,
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог щодо:
- визнання протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, зокрема: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за бойове чергування (бойову службу);
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за бойове чергування (бойову службу) нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно;
в якій зазначити поважні причини його пропуску з 01.09.2023, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Cуддя А.А. Ширант