02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/8212/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначив, що на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - постанова №713) та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23 відповідач встановив щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1000,00 грн. Однак позивач вважав, що має право на отримання відповідної доплати у повному розмірі - 2000,00 грн, оскільки його мати, якій також призначалась пенсія в разі втрати годувальника на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 14.07.2021 отримує пенсію по інвалідності.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для здійснення доплати до пенсії позивача відповідно до постанови №713 у розмірі 2000,00 грн, оскільки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23 позивачу спірна доплата встановлена у розмірі 1000,00 грн.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Обставини справи
Позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області /а.с. 52/.
Пенсія в разі втрати годувальника ОСОБА_1 призначена з 01.07.2007 у розмірі 40% грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_2 /а.с. 52/.
З липня 2021 року відповідач на виконання постанови №713 встановив позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 1000,00 грн, оскільки станом на 01.07.2021 пенсія в разі втрати годувальника за ОСОБА_2 була призначена на двох утриманців: сина - ОСОБА_1 та дружину - ОСОБА_3 .
З 14.07.2021 ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23, що набрало законної сили 12.01.2024, зобов'язано ГУПФ України в Полтавській області відновити виплату ОСОБА_1 починаючи з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 1000 гривень з урахуванням фактично проведених виплат.
На виконання цього судового рішення відповідач встановив ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 1000,00 грн /а.с. 56/.
У червні 2024 року позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій наполягав на встановленні йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн /а.с. 24-26/.
Відповідач листом від 24.06.2024 повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23 йому встановлена доплата до пенсії у розмірі 1000,00 грн.
На цій підставі позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
У силу частини третьої статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до пункту "а" статті 36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
При цьому, як визначено частиною першою статті 41 Закону №2262-ХІІ, пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Статтею 45 Закону №2262-ХІІ визначено, що сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
14.07.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №713, пунктом 1 якої установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (...) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (...), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Пунктом 3 постанови №713 доручено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, за матеріалами пенсійних справ.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої постановою №713.
Так, постановою №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
У спірних відносинах відповідач, встановивши ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою №713, у розмірі 1000,00 грн, виходив з того, що пенсія в разі втрати годувальника за ОСОБА_2 станом на 01.07.2021 була призначена на двох утриманців: сина - ОСОБА_1 та дружину - ОСОБА_3 .
Однак, як зазначив позивач, з 14.07.2021 ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності, а отримувачем пенсії в разі втрати годувальника за ОСОБА_2 є лише його син - ОСОБА_1 .
Відповідач наведені обставини не заперечив та не спростував.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23, що набрало законної сили 12.01.2024, зобов'язано ГУПФ України в Полтавській області відновити виплату ОСОБА_1 починаючи з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713, у розмірі 1000,00 грн з урахуванням фактично проведених виплат.
На виконання цього судового рішення відповідач встановив ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 1000,00 грн /а.с. 56/.
Водночас листом від 24.06.2024 відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті щомісячної доплати до пенсії у повному розмірі - 2000,00 грн /а.с. 27-28/.
Проте такі дії пенсійного органу є протиправними, оскільки ОСОБА_1 з 14.07.2021 є єдиним отримувачем пенсії в разі втрати годувальника за загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 , а тому має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
До того ж, суд враховує, що Законом України від 24.03.2022 №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника" статтю 41 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, згідно якої пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Отож з 02.04.2022 (дати набрання чинності Законом №2146-IX) у пенсійного органу не було підстав для поділу щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої постановою №713, між кількома особами, яким призначено такий вид пенсії.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої постановою №713, у повному розмірі, зобов'язавши відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713, у розмірі 2000,00 грн, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23 та фактично сплачених сум.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений, як особа з інвалідністю другої групи /а.с. 21/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у повному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 22.03.2023 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 грн, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №440/14293/23 та фактично сплачених сум.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА