02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9193/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Дзісь Андрій Романович через систему "Електронний суд" подав до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 14 травня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки /а.с. 1-4/.
Позов обґрунтований тим, що з 08 жовтня 2018 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з 14 травня 2024 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №12531-11527/Г-02/8-1600/24 від 25 червня 2024 року позивачу відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки у зв'язку із відсутністю правових підстав. З діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки, позивач не погоджується, вважаючи, що має право на такий перерахунок пенсії, оскільки йому з 14 травня 2024 року вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 25-26/ зазначив, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за вислугу років у період з 08 жовтня 2018 року. Починаючи з 14 травня 2024 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Переведення на пенсію за віком здійснено відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 лютого 2003 року № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 08 жовтня 2018 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (залізничники, водії вантажівок на шахтах та кар'єрах) /а.с. 18-21, 26-31/.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 35/ ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, вид перерахунку: перехід з виду на вид, та з 14 травня 2024 року йому призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії /а.с. 37-39/ розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку в сумі 3764,40 грн за два попередні роки: за 2016-2017 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №12531-11527/Г-02/8-1600/24 від 25 червня 2024 року /а.с. 18/ ОСОБА_1 на його звернення від 17 червня 2024 року повідомлено, що йому первинно призначалась пенсія за вислугу років. У зв'язку з досягненням пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі поданої заяви від 14 травня 2024 року з вказаної дати його переведено на пенсію за віком. Порядок застосування нової середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, визначено частиною третьою статті 45 Закону №1058 при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Розрахунок його пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (пункт 4.3 Прикінцевих положень Закону), та проіндексований згідно з вимогами частини другої статті 42 Закону. Вказаний показник становить з 01 березня 2023 року - 7405,03 грн та з 01 березня 2024 року - 7994,47 грн. Враховуючи, що йому було призначено пенсію за вислугу років, для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, відсутні підстави, оскільки це не відповідає вимогам частини третьої статті 45 Закону.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи.
За приписами пункту "а" статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Водночас частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Судовим розглядом встановлено, що 08 жовтня 2018 року позивачу, як залізничнику, водію вантажівок на шахтах та кар'єрах, призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", а 14 травня 2024 року його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший вид пенсії, який також передбачений цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 травня 2019 року у справі №344/7053/17, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 25 березня 2020 року у справі №367/1130/17 та від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а.
А у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22 зазначено: що "З 01 травня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто позивача з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком".
Подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 80/3792/23.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання та висновки Верховного Суду, можна зробити висновок, що показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, якщо переведення з одного виду пенсії на інший вид відбувається в межах Закону №1058-IV, або мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за різними законами.
Судовим розглядом встановлено, що в 2018 році позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а в 2024 році - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто у спірному випадку мало місце призначення (переведення) різних видів пенсії, передбачених різними законами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, є протиправними.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком з 14 травня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову немайнового характеру (за основну та похідну вимоги) через систему «Електронний суд», становив - 968,96 грн, який був сплачений згідно із квитанцією №7643-6499-3948-5041 від 31 липня 2024 року /а.с. 5-зворот/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 968,96 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14 травня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк