Справа № 420/18/24
28 серпня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Лебедєвої Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання: Злогодуха О.А.,
прокурора: Клюкіна К.І.,
представника позивача - Одеської обласної військової адміністрації: Трофімчука Н.В.,.
представника відповідача: Гаспарянц Д.М.,
представника третьої особи: Малюти В.В.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Сервісний центр» (код ЄДРПОУ 33313609) у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту № 56430, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 15/17, корпус 2 до використання за призначенням;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Сервісний центр» (код ЄДРПОУ 33313609) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту №56430, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 15/17, корпус 2, з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Ухвалою від 08.01.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/18/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Ухвалою від 22.01.2024 року суд ухвалив розгляд справи № 420/18/24 проводити за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 12.02.2024 року.
В підготовче засідання, призначене на 12.02.2024 року, з'явилися представники сторін. Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 12.02.2024 року, відклав підготовче засідання на 20.03.2024 року.
21.02.2024 року до суду від третьої особи та 26.02.2024 року від відповідача надійшли клопотання: про зупинення провадження по справі № 420/18/24 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/4199/22.
Ухвалою суду від 20.03.2024 року зупинено провадження в адміністративній справі №420/18/24 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/4199/22.
Ухвалою суду від 30.07.2024 року поновлено провадження у справі № 420/18/24 та призначено підготовче судове засідання на 06.08.2024 року.
В підготовче засідання, призначене на 06.08.2024 року, з'явилися представник Одеської обласної військової адміністрації, представник відповідача та представник третьої особи. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.08.2024 року, відмовив в клопотанні представника третьої особи про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи № 420/18/24 як зразкової.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.08.2024 року, відклав підготовче засідання на 28.08.2024 року.
В підготовче засідання, призначене на 28.08.2024 року, з'явилися прокурор, представник Одеської обласної військової адміністрації, представник відповідача та представник третьої особи. Інші учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
Від представника третьої особи надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивовано тим, що п.48 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України передбачено право ДСНС, як суб'єкта владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування. Отже, Кодекс цивільного захисту не передбачає повноважень ГУ ДСНС в Одеській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Крім того, ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено повноваження військових адміністрацій, серед яких відсутнє право на звернення до суду із позовами про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту. Тому, прокурором у цій справі визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з відповідними позовами. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанова від 05.09.2023 р. у справі № 260/4044/22, від 29.08.2023 р. у справі № 160/9125/22, від 11.08.2023 р. у справі № 560/10015/22, від 03.08.2023 р. у справі № 260/4120/22, від 21.12.2023 р. у справі № 260/4238/22.
Представник третьої особи та представник відповідача підтримали вказану заяву, наполягали на її задоволенні.
Прокурор та представник Одеської обласної військової адміністрації заперечували проти вказаної заяви, просили відмовити в її задоволенні.
При розгляді даної заяви суд виходить з наступного.
Як убачається з адміністративного позову, своє право на звернення до суду заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання.
Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб'єктами владних повноважень, які мали б бути позивачами у цій справі, є ГУ ДСНС в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація. Однак, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, у зв'язку із чим з даним позовом звертається саме прокурор.
У контексті наведеного варто з'ясувати, чи наділено ГУ ДСНС в Одеській області та/або Одеську обласну військову адміністрацію належним обсягом компетенції щоб набути повноважень позивачів у цій справі.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану", для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, Президентом України видано Указ від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», згідно із пунктом 1 якого утворено, зокрема, Одеську обласну військову адміністрацію.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що в своїй діяльності Одеська обласна військова адміністрація, у тому числі, керується Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Згідно із пунктом 5 частини 1 статтею 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.
Аналогічні за змістом положення містить пункт 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно із пунктом 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до вимог ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності", який набрав чинності 29.10.2022 р., внесено зміни до ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких Центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертається до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування, також з інших підстав, визначених законом.
Зокрема, п.48 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2655-IX від 06.10.2022 р., передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Тобто, у розумінні ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи) звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та відповідно до наділених повноважень, таким органом є ГУ ДСНС в Одеській області.
У зазначених третьою особою справах № 260/4044/22, № 160/9125/22, № 560/10015/22, № 260/4120/22 Верховний Суд дійшов висновків щодо відсутності повноважень в органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення з такою категорією позовів, і, як наслідок, відсутність у прокурора процесуальної можливості здійснювати захист державних інтересів в особі зазначеного суб'єкта владних повноважень, оскільки такі позови пред'явлені до 29.10.2022 р.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052, до повноважень зазначеного органу, серед інших, віднесено організацію здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечення разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю цих споруд до використання за призначенням, ведення загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту.
З аналізу наведених нормативно-правових актів, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб'єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин.
Таким чином, Головне управління ДСНС України в Одеській області, маючи повноваження на звернення до суду з позовом до Комунального підприємства "Сервісний центр" протягом тривалого часу, не зважаючи на те, що захисна споруда № 56419, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Бугаївська, 48 (приміщення 101), не приведена у стан готовності і, як наслідок, унеможливлює розміщення в ній осіб, не звернулося до суду з відповідною позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення.
Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров'ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.
Приписами ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії рф проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей.
Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом у справі № 826/12192/16 (постанова від 03.10.2018 р.) та у справі № 820/5164/15 (постанова від 25.07.2019 р.).
Крім того, суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 р. справу № 260/4199/22 за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов'язання вчинити певні дії, вирішено передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
До такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по різному застосовують норми статті 53 КАС України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII в частині повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення в особі суб'єкта владних повноважень до суду із позовом.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду 20.06.2024 року ухвалив справу № 260/4199/22 за касаційної скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 року за позовом керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міжгірська селищна рада, про зобов'язання вчинити певні дії повернути відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Разом з тим, об'єднана палата, у вказаній вище ухвалі, звернула увагу на те, що «Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, правовідносини в якій є подібними до тих, що склалися у справі, яка розглядається, зазначила, що звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі територіального органу ГУ ДСНС України про спонукання балансоутримувачів до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом №1697-VІІ повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров'я в разі військової агресії.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у справі №820/4717/16 є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме щодо стану готовності пунктів управління, захисних споруд і наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації.
При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про відсутність в територіального органу ГУ ДСНС України повноважень на звернення до суду з таким позовом.».
Таким чином, клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 02.09.2024 року.
Суддя Г.В. Лебедєва