Справа № 420/15562/24
(додаткове)
02 вересня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/15562/24, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.
Визнано протиправним та скасовано 3 пункт постанови про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 від 04.12.2023 року ВП №67979379.
Визнано протиправним та скасовано 3 пункт постанови про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 від 04.12.2023 року ВП №71771282.
Визнано протиправною та скасовано постанову Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 від 08 травня 2024 року ВП №74939133.
Визнано протиправною та скасовано постанову Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 від 08 травня 2024 року ВП №74939309.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму сплаченого позивачами судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 937,92 грн.
Від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду надійшла заява з клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/15562/24 та стягнення у рівних частках з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича та Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) правничої допомоги на користь ОСОБА_1 у розмірі 12 000,00 грн. та на користь ОСОБА_2 у розмірі 12 000,00 грн.
Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та поданої заяви, проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.ч.1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім вищезазначеного закону, Порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України.
Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 (як адвокатом) та ОСОБА_1 (як клієнтом) було укладено Договір про надання правничої допомоги №08/24 від 27.02.2024 року (далі - Договір №08/24), за п.1.1 якого адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правничу допомогу. Вид, зміст та обсяг правничої допомоги за конкретними дорученнями клієнта конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору. Під правничою допомогою у цьому договорі розуміється багатоаспектна, різна за змістом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тобто клієнта.
Згідно п.5.1 Договору №08/24 необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами за домовленістю відповідно до чинного законодавства України. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати (авансом, частковою оплатою), умови повернення тощо сторони фіксують у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору. Остаточний розмір гонорару зазначається у акті про надання правничої допомоги.
Окремо було складено Додаткову угоду №3 від 10.05.2024 року до Договору №08/24, згідно п.п.1-3 якої адвокат надає клієнту послуги з представництва інтересів клієнта у Одеському окружному адміністративному суді у справі за позовом про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №74939133 та 3 пункту постанови про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 від 04.12.2023 року ВП №67979379.
За умовами даної додаткової угоди клієнт доручає, а адвокат зобов'язується: здійснити всі необхідні процесуальні дії для захисту інтересів Клієнта під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді до повного закінчення розгляду справи у суді першої інстанції.
Вартість правової допомоги за даною додатковою угодою встановляється у фіксованому розмірі 12 000 грн. та сплачується клієнтом на користь адвоката протягом 20 днів з моменту закінчення розгляду справи судом першої інстанції.
Також до суду було надано акт виконаних робіт №3 від 03.06.2024 року, згідно п.п.1-2 якого вбачається, що сторони підписали цей акт виконаних робіт на підтвердження того, що адвокатом було надано правничу допомогу, зміст якої визначений додатковою угодою №3 від 10.05.2024 року до Договору про надання правничої допомоги №08/24 від 27.02.2024 року, а саме надано послуги з представництва інтересів клієнта в у Одеському окружному адміністративному суді у справі №420/15562/24 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) та приватного виконавця Колечко Д.М. про визнання протиправним та скасування постанов.
Підписанням цієї угоди клієнт підтверджує факт наданих послуг (виконаної роботи) та відсутність претензій до адвоката щодо строків/обсягу/якості виконаної роботи.
Крім того, з доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення матеріалів встановлено, що між ОСОБА_3 (як адвокатом) та ОСОБА_2 (як клієнтом) було укладено Договір про надання правничої допомоги №27/24 від 10.05.2024 року (далі - Договір №27/24), що є аналогічний за змістом до вищевказаного Договору №08/24 від 27.02.2024 року, укладеного із ОСОБА_1 .
Також окремо було складено Додаткову угоду №1 від 10.05.2024 року до Договору №27/24, згідно п.п.1-3 якої адвокат надає клієнту послуги з представництва інтересів клієнта у Одеському окружному адміністративному суді у справі за позовом про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №74939309 та 3 пункту постанови про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 від 04.12.2023 року ВП №71771282.
За умовами даної додаткової угоди клієнт доручає, а адвокат зобов'язується: здійснити всі необхідні процесуальні дії для захисту інтересів Клієнта під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді до повного закінчення розгляду справи у суді першої інстанції.
Вартість правової допомоги за даною додатковою угодою встановляється у фіксованому розмірі 12 000 грн. та сплачується клієнтом на користь адвоката протягом 15 днів з моменту закінчення розгляду справи судом першої інстанції.
До суду також було надано акт виконаних робіт №1 від 03.06.2024 року, згідно п.п.1-2 якого вбачається, що сторони підписали цей акт виконаних робіт на підтвердження того, що адвокатом було надано правничу допомогу, зміст якої визначений додатковою угодою №1 від 10.05.2024 року до Договору про надання правничої допомоги №27/24 від 10.05.2024 року, а саме надано послуги з представництва інтересів клієнта в у Одеському окружному адміністративному суді у справі №420/15562/24 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) та приватного виконавця Колечко Д.М. про визнання протиправним та скасування постанов.
Підписанням цієї угоди клієнт підтверджує факт наданих послуг (виконаної роботи) та відсутність претензій до адвоката щодо строків/обсягу/якості виконаної роботи.
Суд зазначає, що у вищевказаних актах виконаних робіт №1 від 03.06.2024 року та №3 від 03.06.2024 року не зазначено кількості фактично витраченого часу адвоката у розрахунку надання окремих правничих послуг позивачам, що ускладнює суду можливість надати об'єктивну оцінку співмірності зазначеної адвокатом суми стягнення витрат на правничу допомогу із фактично наданими послугами.
Крім того, акти виконаних робіт №1 від 03.06.2024 року та №3 від 03.06.2024 року хоча і складені відносно надання правничої допомоги окремим особам, водночас фактично стосуються оформлення та подання одного адміністративного позову, що розглядався в межах провадження по одній справі. Вказане свідчить про те, що у матеріалах, доданих до заяви представника позивачів про ухвалення додаткового рішення, відсутні докази того, що їх представником в їх інтересах виконувались різні процесуальні дії в межах одного провадження.
Виходячи з наведеного, враховуючи задоволення в повному обсязі позовної заяви позивачів, а також додані до справи докази понесення позивачами судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивачів в частині стягнення судових витрат на правову допомогу саме з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (оскільки саме цей відповідач звернувся до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з відповідними заявами з примусового виконання постанов від 04.12.2023 року ВП №67979379 та №71771282) у рівних частках на користь позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6 000,00 грн.
В іншій частині клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 293-295 КАС України, суд, -
Заяву представника позивачів - задовольнити частково.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В іншій частині в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.