Справа № 495/235/24
02 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління Білгород-Дністровського НОМЕР_1 прикордонного загону про скасування рішення №3165 від 28.10.2023 про відмову в перетинанні державного кордону України,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління Білгород-Дністровського НОМЕР_1 прикордонного загону в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення №3165 ДПС України від 28.10.2023 року про відмову в перетинанні державного кордону.
Позовну заяву було подано 08.01.2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
21.06.2024 на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.01.2024 справа передана до Одеського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28.10.2023 року прибув до пункту пропуску «Старокозаче», Одеської області, Білгород-Дністровського району, для безперешкодного перетину кордону України та надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 25.04.2023 року та довідку військово - лікарської комісії № 88/41/3676 від 25.04.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 . У перетині кордону було відмовлено про що винесено Рішення № 3165 від 28 жовтня 2023 року. Прикордонна служба направила повідомлення до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про те, що надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 25.04.2023 року та довідку військово - лікарської комісії № 88/41/3676 від 25.04.2023 року з можливими ознаками підробки. 28.12.2023 року дізнавачем СД Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області винесена Постанова про закриття кримінального провадження, оскільки в ході проведення перевірки та направлення запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , дійсно проходив медичній огляд та військово - лікарську комісію відповідно до чого йому було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного Серія НОМЕР_2 та довідку ВЛК від 25.04.2023 №88/11/3676.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги, оскільки у оскаржуваному рішенні не зазначені підстави відмови у перетині державного кордону, тобто воно є не вмотивованим та не обґрунтованим.
ДПС України Південного регіонального управління Білгород-Дністровського НОМЕР_1 прикордонного загону відзив на позовну заяву не надала. Ухвала про відкриття провадження в якій роз'яснені права серед яких і право подання відзиву, направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 27.06.2024 року.
З цього приводу суд зазначає, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи, а ненадання відзиву на позовну заяву без поважних причин, у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує як визнання позову.
Судом встановлені такі обставини по справі.
28.10.2023 року ОСОБА_1 відповідно до Рішення № 3165 від 28 жовтня 2023 року уповноваженої особи ДПС України Південного регіонального управління Білгород-Дністровського НОМЕР_1 прикордонного загону відмовлено перетині кордону України на підставі ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадянам України», Правил перетинання державного кордону України, затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 року.
28.10.2023 року Прикордонна служба направила повідомлення до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про те, що ОСОБА_1 надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 25.04.2023 року та довідку військово - лікарської комісії № 88/41/3676 від 25.04.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливими ознаками підробки.
28.12.2023 року дізнавачем СД Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області винесена Постанова про закриття кримінального провадження, відповідно до якої ході проведення перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , дійсно проходив медичний огляд та військово - лікарську комісію відповідно до чого йому було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного Серія НОМЕР_2 та довідку ВЛК від 25.04.2023 № 88/11/3676. Ухвалою Білгород - Дністровського суду від 08 грудня 2023 року у справі №495/11728/23 було скасовано арешт на майно та на виконання ухвали суду вилучені документи були повернуті ОСОБА_1 .
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року №1710-VI (Закон №1710), Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-XII (Закон № 3857-XII), Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57
Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону №1710 пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону №1710 прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
Статтею 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-XII визначено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 (Правила перетинання державного кордону) (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
Пунктом 2 Правил перетинання державного кордону передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Пунктом 12 Правил перетинання державного кордону визначено що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред'являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
16. Підроблені, недійсні паспортні документи або такі, що належать іншим особам, або використовуються для вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення тимчасово затримуються або вилучаються уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону. Після прийняття рішення уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у перетинанні державного кордону тимчасово затримані чи вилучені паспортні документи надсилаються відповідному правоохоронному органу або органу, який їх видав.
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення суд зазначає, що в ньому не зазначені жодні підстави передбачені законодавством для відмови в перетині кордону позивачу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ №457 від 05.06.2023 року затверджена форма Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України,
У вказаній формі Рішення передбачений рядок для заповнення: «причини відмови іноземцю, особі без громадянства або громадянину України в перетині державного кордону України із зазначенням підстав та строків тимчасового обмеження громадянина України у праві на виїзд з України або рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю, особі без громадянства в разі наявності в базах даних Державної прикордонної служби України відомостей про таке обмеження або рішення.
Проте в оскаржуваному рішення відсутні посилання на причини відмови, а міститься посилання тільки на загальну назву нормативних актів, як підставу для відмови в перетині державного кордону, що не відповідає вимогам законодавства.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Крім того, в цьому рішенні навіть не відображені і ті обставини, що прикордонний орган запідозрив, що надані позивачем документи є підробленими. Зазначене витікає з постанови про закриття кримінального провадження яка надана суду позивачем.
Виходячи з викладеного, суд при ходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятого ними рішення, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, як таке що не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог,
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №3165 Державної прикордонної служби України НОМЕР_1 прикордонний загін від 28.10.2023 року про відмову в перетинанні державного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , орган, що видав 1217, дата видачі 23.06.2018 року, РНОКПП НОМЕР_4 .
Стягнути з Державної прикордонної служби України НОМЕР_1 прикордонний загін (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211 гривен 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя