30 серпня 2024 р. № 400/1125/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001,
треті особиГоловне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, буд.141-В, м. Миколаїв, 54055,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач), за участі третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судівської винагороди із відповідними доплатами та допомоги на оздоровлення судді Корабельного районного суду м. Миколаєва із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн. у період з 01.11.2023 по 31.01.2024;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити судді Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1
- суму недоплаченої у період з 01.11.2023 по 31.12.2023 суддівської винагороди із відповідними доплатами, згідно Закону України № 1402-VШ від 02.06.2016, із застосуванням у розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684, 00 грн.;
- суму недоплаченої у період з 01.01.2024 по 31.01.2024р суддівської винагороди із відповідними доплатами, згідно Закону України № 1402-УШ від 02.06.2016, та допомоги на оздоровлення за 2024 рік із застосуванням у розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., відповідно до вимог ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що працює на посаді судді Корабельного районного суду м. Миколаєва. У період з 01.11.2023 року, відповідачем розраховано суддівську винагороду виходячи із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 грн, що, на думку позивача, не відповідає вимогам Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Положенням ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня. Статтею 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державними бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Частиною першою ст.48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Положення Законів, яким визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2102 гривні, є чинними, не конституційними не визнавалися та не скасовувалися, а тому підлягають виконанню. Отже, Територіальне управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівні не мало правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування норм закону, яким визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Третя особа надати пояснення, в яких зазначила, що виключно Законом України Про державний бюджет на відповідний рік визначаються будь-які видатки. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено суму прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сум 2102 гривні, який застосовується для визначення посадового окладу судді.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Указом Президента України № 279/2020 від 17.07.2020 ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Наказом голови Корабельного районного суду № 64-ос від 20.07.2020 позивачку зараховано до штату Корабельного районного сулу м. Миколаєва.
У перiод з 01.11.2023 року i по момент подання позовної заяви щомісячна винагорода судді нараховується та виплачується із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 00 грн.
Відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 31.01.2024 № 7/1-321/24, зазначено що у 2023 та 2024 році позивачці для визначення базового розміру посадового окладу суді застосовується прожитковий мінімум - 2102 гривні.
Вважаючи, що відповідач зобов'язаний був нараховувати базовий розмір посадового окладу судді від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений відповідно абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (з 01.01.2023 - 2684,00 грн), абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (з 01.01.2024 - 3028,00 грн), а не в розмірі 2102,00 грн, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, Закон України Про судоустрій і статус суддів не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретному цифровому виразі, а лише встановлює алгоритм її розрахунку.
Так, суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено, що в 2023 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 р. для працездатних осіб складає 2684 грн.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено, що в 2024 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 р. для працездатних осіб складає 3028 грн.
Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, який складає 2 102 грн., що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України Про судоустрій і статус суддів базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Запроваджена Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік та 2024 рік така категорія як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, в Законі України Про судоустрій і статус суддів відсутня.
Стаття 135 ч. 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам алгоритм розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього алгоритму, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.
Суд наголошує, що статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України Про судоустрій і статус суддів запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід'ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.
Суд розцінює наявність в Законі України Про судоустрій і статус суддів чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як одну з таких гарантій.
Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивача слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України Про судоустрій і статус суддів, як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено на рівні 2684,00 грн, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено на рівні 3028,00 грн.
За встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, але не в спосіб обраний позивачем.
Суд вважає, що в діях відповідача протиправність відсутня, так як за наявності в Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та в в Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", окремої спеціальної норми, яка визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді і який складає 2 102 грн. та за умови чинності цієї норми, відповідач не вправі її не ігнорувати, а для застосування іншої величини прожиткового мінімуму, відповідач не наділений правозастосовчими повноваженнями.
Стаття ст. 245 ч. 2 п. 10 КАС України передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Використовуючи надане суду право, слід покласти на ТУ ДСА України в Миколаївській області обов'язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за листопад грудень 2023 р. та січень 2024 з урахуванням висновків суду в цій справі щодо необхідності застосування для розрахунку суддівської винагороди позивача такої величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 684 грн, за січень 2024 року застосувати для розрахунку суддівської винагороди позивача такої величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подали доказів їх понесення.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26299835) задовольнити.
2. Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме у сумі 2684,00 грн, з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу, регіонального коефіцієнту, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за листопад-грудень 2023 року
3. Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, а саме у сумі 3028,00 грн, з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу, регіонального коефіцієнту, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за січень 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник