про закриття провадження у справі
30 серпня 2024 рокусправа №380/24625/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, відмови у проведенні перерахунку з 01.04.2022 до 30.06.2023 та виплати до пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Стверджує, що його право на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром неодноразово було встановлено та підтверджене рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №380/20127/21, від 30.11.2022 у справі №380/15798/22, від 28.06.2023 у справі №380/12019/23. Всупереч наведеним рішенням пенсійним органом обмежено пенсію позивача максимальним розміром. Також вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №380/4160/23 вирішено питання щодо доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою №713 та зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити таку з 01.04.2022. Проте, перерахунок відповідачем здійснено з 01.07.2023, доплату згідно з Постановою №713 за період з 01.04.2022 до 30.06.2023 не здійснено. Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 23.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №380/4160/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) провести з 01.04.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Перерахунок пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській 01.07.2023. Здійснено нарахування доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, відповідачем у листі, копія якого міститься в матеріалах справи, роз'яснено, що така буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
У позовній заяві позивач вказує, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» за період з 01.04.2022 по 30.06.2023, відтак просить зобов'язати провести перерахунок та виплату доплати за вказаний період.
Втім, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині фактично заявлені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №380/4160/23, яким, як вже зазначалось вище, зобов'язано відповідача провести з 01.04.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Відтак варто зазначити, що позивач обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, не погоджуючись з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення суду. Проте ці спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом другим частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
За змістом частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
Разом з тим, статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд зазначає, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, оскільки вимоги позивача фактично спрямовані на виконання рішень суду, які набрали законної сили, що свідчить про незгоду позивача з діями відповідача щодо виконання таких рішень, то вони можуть та можуть бути заявлені відповідно до статті 383 КАС України.
Такий порядок оскарження дій рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає, що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.
Поряд з цим, позивач також заявляє вимоги про протиправність дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Суд вказує, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже неодноразово було предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду, а саме у справах №380/20127/21, №380/15798/22, №380/12019/23, про що сам позивач безпосередньо вказує у позовній заяві.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №380/20127/21 зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.04.2019 року, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №380/15798/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.03.2022 ОСОБА_1 пенсію після нарахування індексації без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/12019/23 зобов'язано Головне управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2023 року з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
З долученого позивачем до позовної заяви перерахунку станом на 01.07.2023 судом встановлено, що підсумок пенсії (з надбавками) становить 29 814,14 грн; з урахуванням максимального розміру 26 274,39 грн.
Втім, ухвалою суду від 02.05.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
З наявного в матеріалах пенсійної справи перерахунку пенсії з 01.10.2023, здійсненого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/12019/23, вбачається, що підсумок пенсії (з надбавками) становить 29 814,14 грн; з урахуванням максимального розміру - 29 814,14 грн.
Відтак, заявлені в цій частині позовні вимоги також стосуються виконання рішення суду, яке набрало законної сили (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/12019/23).
Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що судовий захист передбачає здійснення правосуддя з метою відновлення порушених чи оспорюваних прав і свобод.
Натомість, зважаючи з наявного у матеріалах справи останнього перерахунку пенсії станом на 01.10.2023, встановлено, що виплата пенсії позивачу здійснюється із урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на те, що станом на момент судового розгляду судом не встановлено порушень прав позивача в частині розміру та складових його пенсії, а заявлені ним вимоги фактично спрямовані на виконання рішень суду, які набрали законної сили, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням позиції Верховного Суду, висвітленої у постанові від 30.11.2021 у справі № 480/1422/21, питання розподілу судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 238, 239, 255, 293, 295 КАС України, суд
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна