справа №380/17552/24
про повернення позовної заяви
29 серпня 2024 рокум. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши виконання позивачем вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Центр пробації», в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» які полягають у застосуванні з січня 2020 по липень 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з січня 2020 року по липень 2022 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно.
Ухвалою судді від 21.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків у спосіб: долучити до матеріалів справи копію наказу про звільнення, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали судді від 21.08.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено витяг із наказу від 23.03.2023 №297/к, яким звільнено позивача зі служби, та заяву про уточнення позовних вимог, у якій позовні вимоги викладено у такій редакції:
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» які полягають у застосуванні з січня 2020 по 18.07.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з січня 2020 року по 18.07.2022 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно.
Вирішуючи щодо строку звернення до суду з цим позовом, суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Предметом позову є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, що свідчить про необхідність застосування у спірній ситуації положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Разом з тим, суд враховує, що Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX) (набрав чинності 19.07.2022) внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Згідно нової редакції ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Відтак, з 19.07.2022 запроваджено тримісячний строк звернення до суду у справах щодо виплати грошового забезпечення, який починає свій відлік з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як випливає з долученого витягу з наказу від 23.03.2023 №297/К, ОСОБА_1 звільнено зі служби 31.03.2023. У вказаному наказі містяться відомості про нараховане та виплачене при звільненні грошове забезпечення.
Втім, до суду з цим позовом позивач звертається лише 27.08.2024, тобто зі спливом більш ніж року після звільнення зі служби.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеному, заяву про поновлення строку звернення до суду не подає заяви про поновлення строку звернення до суду.
Щодо заяви про звернення уточнення позовних вимог, заявлення таких лише за період до 18.07.2022 (до набрання чинності Законом України №2352-IX), то суд наголошує, що формування вимог у цій частині періоду не змінює моменту відліку строку звернення до суду - звільнення позивача зі служби та одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна