про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2024 рокусправа № 380/29512/23 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби - вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » штаб-сержантом Оксаною від 11 червня 2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому оскарженим рішенням відмовлено в перетинанні державного кордону України громадянину України позивачу ОСОБА_1 . Зазначив, що 25 липня 2022 року призваний на військову службу у зв'язку з мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді інженера-оператора радіопеленгаторного комплексу військової частини у військовому званні лейтенанта. Під час проходження військової служби позивач зарекомендував себе з позитивної сторони. Обов'язки за посадою опанував добре. Має добрі знання статутів та інших керівних документів. Нагороджений за особистий внесок у підтриманні бойової готовності, досягнення високої професійної майстерності, зразкову дисципліну, самовідданість справі захисту України, стійкість духу, розуму ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків. Наказом Командувача Повітряних Сил ЗСУ від 23 лютого 2023 року № 126 позивача звільнено у запас за підпунктом «в» пункту другого частини четвертої статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу». Підставою для звільнення з військової служби позивача стало те, що позивач раніше засуджений за тяжкий злочин. Повідомив, що його засуджено вироком Сімоновського районного суду м. Москви від 15.03.2018 року до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 30 п.п. «а,б» ч.3 ст.228.-1, п.п. «а, б» ч.3 ст.228.-1, п. «а» ч.3 ст.228-1, п. «а» ч.3 ст.228-1, п. «а» ч.3 ст.228-1, п. «а» ч.3 ст.228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації. Постановою судової колегії по кримінальним справам Другого касаційного суду загальної юрисдикції від 22 липня 2021 року м. Москва, справа № 77-2102/2021 вироку Симонівського районного суду м. Москва від 15 березня 2018 року та постанову апеляційного Московського суду від 5 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 змінено та призначено покарання із застосуванням ст. 64 КК РФ у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року приведено у відповідність із законодавством України вирок Сімоновського районного суду м. Москви від 15.03.2018 року, та на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 травня 2017 року по 14 березня 2018 року включно, який проведено з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У січні 2022 року позивач був звільнений з-під варти у зв'язку з відбуттям строку покарання. На момент мобілізації позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 було відомо про судимість позивача та ніяких перешкод щодо мобілізації не було. Після звільнення з військової служби позивач 05 травня 2023 року був виключений з військового обліку та не є військовозобов'язаним під час мобілізації відповідно до пп. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 26.12.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву (вх. № 14894 від 26.02.2024). У відзиві відповідача вказав, що згідно з частиною 2 статтею 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Звернув увагу суду на те, що рішення про відмову в перетинанні державного кордону винесено інспектором прикордонної служби - вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » штаб-сержантом ОСОБА_2 від 11 червня 2023 року громадянину України ОСОБА_3 , який розписався про отримання примірника такого рішення у день винесення такого рішення. Стверджує, що ОСОБА_4 пропущено процесуальний строк оскарження рішення про відмову у перетинанні державного кордону від 11.06.2023 до адміністративного суду, оскільки останнім днем оскарження зазначеного рішення було 11 липня 2023 року.
Суд розцінює такі доводи відповідача як заяву про залишення позову без розгляду.
Суд при вирішенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду враховує таке.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням від 11.06.2023 року позивачу відмовлено в перетинанні державного кордону України та особистим підписом засвідчено отримання такого рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
З огляду на вказані норми Закону України «Про прикордонний контроль» суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскарження спірного рішення можливе протягом тридцятиденного строку з дня його прийняття.
З цих підстав суд критично оцінює доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо необхідності обчислення шестимісячного строку звернення до суду, відповідно до приписів ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, копію спірного рішення вручено ОСОБА_1 11.06.2023, що підтверджується копією оскарженого рішення.
Позивач звернувся до суду із цим позовом 15.12.2023, тобто із пропуском тридцятиденного строку на оскарження такого рішення.
При цьому, у позовній заяві просив поновити йому строк звернення до суду у зв'язку з тим, що позивач 16 листопада 2023 року в межах строків позовної давності звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби - вищої категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » штаб-сержантом Оксаною від 11 червня 2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду № 380/27962/23 від 30 листопада 2023 року повернуто адміністративний позов, оскільки його було подано не через електронний суд. Зазначена ухвала була отримана по електронній пошті представником позивача 07 листопада 2023 року. Тому вважаємо що строки пропущено з поважних причин, та є підстави для поновлення строку.
З цього приводу суд зазначає, що з урахуванням положення ч. 3 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» останнім днем звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом було 11 липня 2023 року. Таким чином, враховуючи первинне звернення до суду позивача - 16.11.2023, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду із цим позовом все ж пропущений позивачем, а тому такі доводи є неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві про поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така ж правова позиція викладено Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 у справі № 380/3358/21, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, викладені в позовній заяві.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде залишена без розгляду.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур