02 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4963/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.02.2024 №60 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за її заявою від 12.02.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ч.1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію в Головному управлінні пенсійного фонду України в Кіровоградській області на пільгових умовах за Списком 1 з 20.09.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", однак без врахування положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" 02 вересня 2008 року N 345-VI (далі - Закон N 345-VI)
Пенсію було призначено на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №340/8576/23.
Вказує, що оскільки у період з 29.05.2006 по 31.12.2010 (4 роки 6 місяців 24 дні) виконувала роботи з повним робочим днем в підземних умовах шахти з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці по списку №1 та з 01.11.2011 по 02.08.2016 (4 роки 4 місяці 26 днів) за фактично відпрацьований час в підземних умовах у шахті з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці по списку №1 (але не менше 80% робочого часу на підземних роботах в обліковому періоді), то відповідно до вимог статті 8 Закону N 345-VI має право на пенсію у розмірі 80% його середньої заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зауважує, що після отримання від роботодавця довідки №17-48/235 від 07.02.2024 про пільговий стаж із зазначенням у ній даних про те, що у вказані вище періоди була зайнята на підземних роботах не менше 80% робочого часу, 12.02.2024 звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону N 345-VI.
Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 20.02.2024 №60 відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважає вказане рішення відповідача протиправним, з цих з цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №340/8576/23 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 20.09.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Вказує, що 12.02.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про здійснення їй перерахунку пенсії згідно статті 8 Закону N 345-VI. До заяви додала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №17-48/235 від 07.02.2024, видану Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Смолінська шахта, згідно якої працювала повний робочий день на Смолінській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", водночас дані щодо робіт, на яких працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості видобувають вугілля, залізну руду, руду кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди у довідці не відображені.
Зауважує, що статтею 1 Закону №345-VI визначено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
При цьому, звертає увагу, що згідно зі статтею 8 Закону №345-VI пенсії шахтарям у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність мінімальний розмір, встановлюються незалежно від місця останньої роботи, якщо вони відпрацювали на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що у наданій позивачем Довідці №17-48/235 від 07.02.2024 дані щодо робіт, на яких працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості видобувають вугілля, залізну руду, руду кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди не відображені, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
17.08.2024 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, надало суду пояснення щодо позову у яких заперечило проти задоволення позовних вимог у зв'язку з непідтвердженням позивачем виконання робіт не менш як 7,5 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України по видобуванню вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солей калієво-магнієвих та солей магнієвих) та озокеритних руд відповідно до статті 1 Закону №345-VI.
Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Вважає рішення відповідача протиправним та просить позов задовольнити.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
02.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №340/8576/23 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 20.09.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
12.02.2024 позивач звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону N 345-VI (а.с. 69).
До заяви додала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №17-48/235 від 07.02.2024, видану Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Смолінська шахта, згідно якої позивач працювала повний робочий день на Смолінській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і за період з 29.05.2006 по 31.12.2010 - 4 роки 06 місяців 24 дні виконувала постійно повний робочий день в підземних умовах роботи з організації та ведення технологічного процесу (керівництво роботою з охорони праці, радіаційної безпеки, охорони навколишнього середовища та гігієни праці) за професією, посадою інженер з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища, що передбачено Списком №1 розділу ХХVI пунктом 24.25-1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Також, у період з 01.01.2011 по 02.08.2016 - 4 роки 04 місяці 26 днів виконувала за фактично відпрацьований час роботи з організації та ведення технологічного процесу (керівництво роботою з охорони праці, радіаційної безпеки, охорони навколишнього середовища та гігієни праці), зайнята на підземних роботах не менше 80% робочого часу на рік (в обліковому періоді) за професію, посадою інженер з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища, що передбачено Списком №1 розділу ХХVI пунктом 24.25-1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (а.с. 17).
Відділом перерахунків пенсій №2 (смт Нові Санжари) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.
Рішенням №60 від 20.05.2024 відповідач відмовив у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з не відображенням у Довідці №17-48/235 від 07.02.2024 даних щодо робіт на яких працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості видобувають вугілля, залізну руду, руду кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди (а.с. 27).
Листом від 26.02.2024 №2321-1732/М-02/8-1100/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про прийняте рішення про відмову у перерахунку пенсії та зазначило про ініціювання проведення перевірки даних, які містяться в Довідці №17-48/235 від 07.02.2024 (а.с. 28).
Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 (запис 6), копія якої міститься в матеріалах справи, 29.05.2006 позивач переведена інженером по радіаційній безпеці 1 категорії групи по радіаційній безпеці і охорони навколишнього середовища відділу охорони праці шахти з підземними умовами праці, з присвоєнням категорії "А", як працюючому із джерелами іонізуючого випромінювання (наказ №437 від 29.05.2006) (а.с. 13 зв).
Згідно відомостей з трудової книжки позивача НОМЕР_2 :
- 01.01.2006 (запис 7) проведено атестацію робочих місць для підтвердження підземних умов праці (наказ №1046 від 31.12.2005);
- за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за фактично відпрацьований час у підземних умовах розділом XXIV, пунктом 24.25-1 згідно наказу №374 від 29.12.2010 (запис 8);
- за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за фактично відпрацьований час у підземних умовах розділом XXIV, пунктом 24.25-1 згідно наказу №481 від 21.12.2015 (запис 9) (а.с. 14).
03.08.2016 після приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої наказом від 21.12.2015 №481, по професії позивача не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 (запис у трудовій книжці НОМЕР_2 №11, наказ №507 від 29.12.2017) (а.с. 14 зв.)
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 N1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону N1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону N1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон N1058-IV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком N1 визначалося Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 N 1788-XII (далі - Закон N 1788-XII), який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.
Водночас, згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону N 1788-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 N 213-VIII (далі - Закон N 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний частини першої статті 114 Закону N 1058-IV.
Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком N1 регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону N 1058-IV в редакції Закону N 2148-VIII та стаття 13 Закону N 1788-XII в редакції Закону N 213-VIII.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом N 213-VIII.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що стаття 13 Закону N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом N 213-VIII, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 N 1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;"
Відповідно до статті 151І Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "б" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом N 213-VIII.
При цьому, Закон N 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону N 1058-IV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.
За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон N1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України N 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком N1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, для після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, в той час, як положення Закону N1058-IV визначають таке право для жінок після досягнення ними 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відтак, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону N 1788-XII (з урахуванням Рішення N 1-р/2020) та Закону N 1058-IV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та стажу роботи.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі N 520/15025/16-а (N 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).
З урахуванням наведених правових позицій рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №340/8576/23 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 20.09.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Однак, при визначені розміру пенсії не було враховано положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року N 345-VI (далі - Закон N 345-VI).
Статтею 1 Закону N 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону N 345-VI передбачені особливості пенсійного забезпечення.
Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за списком N 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону N 345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону N 345-V та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку N 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі N 640/4469/17.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 20.11.2018 у справі №345/4616/16, від 06.02.2019 у справі N345/4570/16-а, від 05.12.2019 у справі №345/4462/16-а, від 11.07.2019 у праві №345/3954/16-а, від 29.12.2021 у справі №345/2562/17 виснував про те, що статтю 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком N 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Згідно зі статтею 62 Закону N 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку N 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок N 637).
Згідно із пунктом 1 Порядку N637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку N637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку N637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено судом на підставі записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , копія якої знаходиться у матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 01.01.2006 по 03.08.2016 працювала інженером з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища на Смолінській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», що є підприємством з видобутку уранових руд.
За результатами чергових атестацій робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за фактично відпрацьований час у підземних умовах розділом XXIV, пунктом 24.25-1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №17-48/235 від 07.02.2024, виданої Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Смолінська шахта, за період з 29.05.2006 по 31.12.2010 - 4 роки 06 місяців 24 дні позивач виконувала постійно повний робочий день в підземних умовах роботи з організації та ведення технологічного процесу (керівництво роботою з охорони праці, радіаційної безпеки, охорони навколишнього середовища та гігієни праці) за професією, посадою інженер з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища, що передбачено Списком №1 розділу ХХVI пунктом 24.25-1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Також, за період з 01.01.2011 по 02.08.2016 - 4 роки 04 місяці 26 днів виконувала за фактично відпрацьований час роботи з організації та ведення технологічного процесу (керівництво роботою з охорони праці, радіаційної безпеки, охорони навколишнього середовища та гігієни праці), зайнята на підземних роботах не менше 80% робочого часу на рік (в обліковому періоді) за професію, посадою інженер з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища, що передбачено Списком №1 розділу ХХVI пунктом 24.25-1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Зміст записів трудової книжки НОМЕР_2 та зазначеної довідки №17-48/235 від 07.02.2024 свідчить про те, що в період 01.01.2011 по 02.08.2016 - 4 роки 04 місяці 26 днів виконувала роботи постійно повний робочий день в підземних умовах та з 01.01.2011 по 02.08.2016 - 4 роки 04 місяці 26 днів в виконувала за фактично відпрацьований час роботи з організації та ведення технологічного процесу (керівництво роботою з охорони праці, радіаційної безпеки, охорони навколишнього середовища та гігієни праці), зайнята на підземних роботах не менше 80% робочого часу на рік (в обліковому періоді) за професію, посадою інженер з радіаційної безпеки 1 категорії групи радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища, що передбачено Списком №1 розділу ХХVI пунктом 24.25-1 на Смолінській шахті "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Суд зауважує, що автентичність записів трудової книжки та правдивість відомостей наведених у Довідці відповідачем не оспорюється.
Пунктом 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем відпрацьовано 8 років 11 місяців на роботах по Списку №1 з підземними умовами праці з повним робочим днем (не менше 80% робочого часу на підземних роботах).
Водночас суд відхиляє посилання позивача на пункт 2.2. її Посадової інструкції, як на підтвердження її роботи в підземних умовах, копія якої долучена до матеріалів справи, оскільки вона введена в дію з 17.03.2021, тобто після періоду досліджуваних правовідносин.
Доводи відповідача про відсутність у Довідці №17-48/235 від 07.02.2024 робіт, передбачених у статті 1 Закону N 345-VI є необгрунтованим, оскільки дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, дія статті 1 Закону N 345-VI поширюється на позивача, як на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до стажу роботи, який дає право на перерахунок її пенсії відповідно статей 1, 8 Закону N 345-VI, оскільки норми статті 1 даного закону слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що у спірний період позивач була зайнята саме повний робочий день на підземних роботах, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу, необхідного для отримання пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 20.02.2024 №60 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за її заявою від 12.02.2024 як такого, що прийнято з порушенням вимог законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду цього питання.
З огляду на встановлені судом обставини для належного та повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», частини 1 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12.02.2024.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи оспорюване рішення від 20.02.2024 №60, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.02.2024 №60 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за її заявою від 12.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34 м. Полтава, Полтавська обл., 36014) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», частини 1 статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12.02.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34 м. Полтава, Полтавська обл., 36014) на користь судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2024 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34 м. Полтава, Полтавська обл., 36014);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК