Справа № 128/3218/24
02 вересня 2024 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 05.10.2023 про закриття кримінального провадження, відомості по якому 28.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020010000634 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вказана скарга в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій заявник просить суд скасувати постанову слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 05.10.2023 про закриття кримінального провадження, відомості по якому 28.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020010000634 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 12.08.2024 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано матеріали скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1 з 13.08.2024 по 23.08.2024 перебувала на лікарняному, а з 26.08.2024 по 30.08.2024 - у відпустці.
Враховуючи вищевикладене питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 вирішується 02.09.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вивчивши матеріали скарги та долучені документи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Таким чином, відповідно до наведених положень ст. 303 КПК України слідчому судді може бути оскаржена постанова слідчого про закриття кримінального провадження, і така постанова може бути оскаржена визначеними учасниками цього кримінального провадження, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ КПК України.
Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 року №223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», оскільки законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, частина перша статті 306, частина третя статті 234 КПК України тощо). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у таких випадках не можна керуватися положеннями частини першої статті 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.
Водночас більшості випадків КПК України визначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України). Таким чином, зазначене правило має застосовуватись й до розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, що передбачені ст. 303 КПК України.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Зі змісту вказаної скарги та доданих до неї документів вбачається, що заявник оскаржує постанову слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 , що розташований в м. Вінниці по вул. Пирогова, 4.
Таким чином, Вінницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, розташоване у м. Вінниці, як орган досудового розслідування, перебуває в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області та поширює свою діяльність на м. Вінницю і Вінницький район Вінницької області.
Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Такий висновок узгоджується й з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 та від 13.10.2020 у справі №607/16332/20.
Оскільки ОСОБА_2 подала скаргу на постанову від 05.10.2023 слідчого Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, розташованого у м. Вінниці, де здійснюється досудове розслідування, то за правилами кримінального процесуального законодавства, заявник, відповідно до положень ст. 306, ст.ст. - 318-380 КПК України, має звертатись із такою скаргою до Вінницького міського суду Вінницької області, тобто за місцезнаходженням юридичної особи.
Скарга ОСОБА_2 надійшла до Вінницького районного суду Вінницької області із порушенням визначених правил підсудності.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для направлення вказаної скарги до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про її передачу на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 26, 32, 34, 218, 318-380 КПК України, слідчий суддя -
Направити скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 від 05.10.2023 про закриття кримінального провадження, відомості по якому 28.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020010000634 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про направлення даної скарги до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду за підсудністю.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1