Справа № 524/691/24
Провадження №2/524/2025/24
28.08.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання - Лапік К.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 про визання незаконної відмову, зняття арешту з майна, -
До суду звернулась ОСОБА_1 із з позовом зміненим в ході судового розгляду до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 про визання незаконної відмову, зняття арешту з майна
Зазначає, що 1/4 частка спірної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 січня 1998 року №15645/1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
01.12. 2023 за її заявою про прийняття спадшини приватним нотаріусом Ільїною Н.О. завдена спадкова справа після смерті ОСОБА_2
Звернулась до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття арешту. Повідомлено, що на 1\4 частку спірної квартири накладено арешт в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-39АЕ, виданого 05.05.1999 Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Виконавче провадження в межах якого накладено арешт знищено з підстав закінчення строку зберігання. Для зняття вищевказаного арешту запропоновано звернутися до суду.
Вважає, що у зв?язку досягення нею повноліття у 2002 році виконавче провадження завершено, заборгованість по аліментам відсутня, зі смертю боржника відсутні підстави для арешту на належну йому за життя, частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
Просить визнати незаконною відмову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїзняти арешт із 1\.4 частки кватири АДРЕСА_1 , шо належить ОСОБА_2 та зняти арешт із 1\.4 частки кватири АДРЕСА_1 , шо належить ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 17.05.2024 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.
30.05.2024 Автозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано відзив на позов. Наголошують, що станом на 28.05.2024 у відділі відсутні відомості щодо підстав накладення арешту на спріну квартиу. Виконавче провадження знищене за закінченям строку зберігання. У відповідності до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для зняття арешту, крім як за рішенням суду.
20.06.2024 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив. Зазначає, що є належним позивачем, оскільки є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 позов про зняття арешту з майна є належним та ефективним способою захисту прав власності на майно.
24.06.2024 позивачем подана заява про залученням співвідповідачем ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.07 2024 закрито підготовче провадження у справі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ст. 264 ЦПК України .
Судом встановлено, щоАвтозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснювалося виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № №2-39АЕ, виданого 05.05.1999 Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Федоренко Т.В. від 13.08.2003 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , а саме на частки квартири АДРЕСА_1 .
За повідоленням про накладення арешту державного виконавця ОСОБА_3 накладено заборону на окреме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його вічудження, номер документу АА 497159 дата документу 12.08.2003 року. Арешт накладений на 1\4 частку квартири за адресою АДРЕСА_2 . Заборона накладена у зв'язку із виникнення боргу по аліментах згідно виконавчого листа № №2-39АЕ, виданого 05.05.1999
Із відповіді Автозаводського ВДВС у .Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.12.2023 року за вих.№236699 стало відомо про те, що на майно померлого
ОСОБА_2 накладено арешт в межах виконавчого провадження на підставі повідомлення 7308 від 12.08.2003
З матеріалів справи, - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Після смерті ОСОБА_2 за заявою позивача ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ільіною Н.О. заведена спадкова справа за номером 74969968.
Згідно ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч. 1 ст. 317 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України.
У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.
Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Закон України «Про виконавче провадження» містить статтю 59, якою визначено порядок і підстави зняття арешту, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає державному виконавцеві самостійно знімати арешт; також передбачено можливість особи у всіх інших випадках звертатися до суду за зняття арешту.
Отже, згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Даючи юридичну оцінку доказам, з урахуванням встановлених судом обставин, беручи до уваги, що на підставі п 3 ч 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в рамках якого накладено арешт на майно боржника виконавче провадження у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 підлягає закриттю, однак під час прийняття постанови державним виконавцем не вирішено питання щодо зняття арешту з майна.
У відділі відсутні відкриті виконавчі провадження боржником за якими є ОСОБА_2 , як стверджує позивач відсутня заборгованість по аліментам, натомість державним виконавцем знищено виконавче провадження за закінченням строку зберігання відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008.
Наявність такого обтяження створює перешкоди у реалізації спадкоємцем законних прав та інтересів, в зв'язку із чим, наявні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та задоволення позовних вимог в частині вимог про зняття арешту з майна.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Суд зазначає, що у даному випадку суд не може визнати незаконною відмову та зобов'язати посадових осіб відповідача зняти арешт із частки квартири позивача, яку остання спадкує після смерті батька, через відсутність відкритих виконавчих проваджень. За таких умов, належним способом захисту є зняття арешту майна в судовому порядку через неможливість захисту прав особи в позасудовому порядку.
Судові витрати необхідно розподілити згідно статті 141 ЦПК України
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 265,354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 про визання незаконної відмову, зняття арешту з майна- задовольнити частково.
Зняти арешт зі 1\4 частки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
В частині визнання незаконною відмову в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олена Предоляк