29.08.2024 Справа № 940/1022/24
Провадження по справі № 1-кс/940/151/24
29 серпня 2024 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111300000064 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погреби Тетіївського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, із середньою освітою, раніше не судимого,
встановив:
Старший слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111300000064 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділення відділення поліції №3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024111300000064 від 12.08.2024, за фактом таємного викрадення чужого майна ОСОБА_4 . У цьому кримінальному провадженні 21.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На переконання старшого слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2024 року за № 12024111300000064.
У цьому кримінальному провадженні 21 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як зазначено у повідомленні про підозру від 21 серпня 2024 року, кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.
Так, у відповідності до Указу Президента України ОСОБА_6 за №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102 - ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Так, в кінці липня 2024 року, у обідню пору (більш точні дата та час вчинення злочину досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 перебував у житловому будинку своєї матері ОСОБА_7 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він зареєстрований та періодично проживає, де в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю матері ОСОБА_7 та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до спальної кімнати, звідки незаконно, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку бензопили «PRO CRAFT», модель К450, яка належить потерпілій ОСОБА_7 , вартістю 3194 гривень 88 копійок.У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 3194 гривень 88 копійок.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого мана (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка показала, що в липні 2024 до неї зателефонувала мати та повідомила, що у с. Погреби приїжджав ОСОБА_4 , який викрав з будинку належну їй бензопилу;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який показав, що в липні 2024 додому приїхав племінник ОСОБА_9 із своїм знайомим. ОСОБА_10 зайшов до будинку, поговорив з ним та взявши з кімнати бензопилу, яка належить ОСОБА_7 , сказав, що поїде до бабусі різати дрова, після чого пішов з подвір'я. Через деякий час прийшла мати ОСОБА_11 , яка повідомила, що ОСОБА_10 не бачила, дрова він у неї не мав різати;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав, що в липні 2024 додому приїхав його син ОСОБА_13 із товаришем ОСОБА_10 у відпустку з м. Києва. ОСОБА_10 привіз до нього додому бензопилу, яку залишив на території подвір'я. Свідок неодноразово говорив ОСОБА_10 завезти бензопилу додому, тому що вона йому не потрібна, однак, бензопила так і залишилась у нього;
- протоколом отримання речей, згідно з яким, свідок ОСОБА_12 передав працівникам поліції бензопилу «PRO CRAFT», модель К450;
- показанням свідка ОСОБА_14 , який показав, що він товаришує із ОСОБА_4 . У липні 2024 він з ОСОБА_15 їздили по справах в м. Тетіїв, дорогою заїхали в с. Погреби до будинку ОСОБА_10 , де він взяв бензопилу, яку привіз додому в с. Капустинці до його батьків. Приблизно через тиждень його зустріла ОСОБА_7 , яка повідомила, що ОСОБА_10 викрав її бензопилу та сказала, що якщо він її не поверне, вона повідомить у поліцію. ОСОБА_10 він все переказав, проте останній бензопилу матері не повернув;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка бачила, як ОСОБА_4 із свого подвір'я виносив бензопилу, яку потім поклав у багажник автомобіля свого товариша ОСОБА_13 ;
- висновком експерта від 13.08.2024, відповідно до якого вартість бензопили «PRO CRAFT», модель К450 становить 3194 гривень 88 копійок;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який показав, що в липні 2024 року він зі своїм знайомим ОСОБА_14 були в с. Погреби. Він заїхав до себе додому та забрав з будинку бензопилу матері ОСОБА_7 , яку в подальшому не повернув та залишив на зберігання у батьків ОСОБА_13 . ОСОБА_13 казав йому, що до нього зверталась ОСОБА_7 та сказала повернути бензопилу, однак він її не повернув.
На переконання слідчого судді, оголошена ОСОБА_4 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою, в розпорядженні старшого слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні відомості, які вказують на наявність ознак вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, необхідно зазначити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання, старший слідчий посилалась на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, оцінюючи ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи старшого слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Отже, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 усе ж може переховуватися від органу досудового розслідування.
Крім того, має місце ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини вчинення злочину може незаконно впливати на свідка ОСОБА_14 , який є його товаришем.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Разом з тим, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12024111040000038 від 14.01.2024 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Крім того, ОСОБА_4 не має жодного джерела доходів, не з'являється у судові засідання до Ірпінського міського суду Київської області, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів протиправної поведінки, зокрема вчинення кримінальних правопорушень. Відтак, наявні передумови для вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики, а також відомості про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді, застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт, до підозрюваного є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.
Крім того, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідком ОСОБА_14 ;не відлучатися із с. Погреби Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що приписи ч. 5 ст. 181 КПК України передбачають, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024.
З огляду на зазначене, клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111300000064 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 181, 193-194,196, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024111300000064 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погреби Тетіївського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати житло з 22 год. до 07 год., в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2024.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
2) утриматись від спілкування із свідком ОСОБА_14 ;
3) не відлучатися із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Визначити строк дії ухвали до 21.10.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено та оголошено о 14 год. 30 хв. 02 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1