Єдиний унікальний номер: 378/156/23
Провадження № 1-кп/378/5/24
02.09.2024 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
потерпілої: ОСОБА_5 ,
представника потерпілої: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань селища Ставище Київської області кримінальне провадження №12022116280000096 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Ставище Ставищенського району Київської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, не працюючого, освіта професійно-технічна, військовозобов'язаного, раніше не судимого, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч. 1, 129 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_8 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст. 125 ч. 1, ст. 129 ч. 1 КК України, за слідуючих обставин.
25.09.2022р., близько з 15 по 16 год. 00 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у приміщенні житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме перебуваючи на кухні, на ґрунті особистої неприязні у ході словесної перепалки з його колишньою дружиною ОСОБА_5 озвучив погрозу в адресу потерпілої про те, що вб'є її, але вона жити в їх будинку не буде. Після цього, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою демонстрації реальності своїх погроз, вийшов з будинку та через короткий проміжок часу з'явився з каністрою білого кольору, з якої облив ОСОБА_5 та підлогу кухні навколо неї рідиною з різким запахом бензину. В подальшому, продовжуючи демонстрацію серйозності своїх погроз, взяв до рук спершу запальничку, а потім сірники, почав їх запалювати, проте а ні запальничка, а ні сірники не загорілися. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , виходячи з обстановки, яка склалася на момент погрози та агресивної поведінки ОСОБА_8 , сприйняла такі дії останнього як реальну та дійсну погрозу позбавлення її життя та реально побоювалася здійснення цієї погрози.
Крім того, 25.09.2022р., близько з 15 по 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у приміщенні житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме перебуваючи на кухні, на ґрунті особистої неприязні у ході словесної перепалки з його колишньою дружиною ОСОБА_5 , діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, передбачаючи протиправний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_5 не менше трьох ударів кулаком в обличчя та тім'яну ділянку голови, крім цього, коли потерпіла впала на підлогу, тримаючи її за волосся, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, вдарив потерпілу два рази головою об підлогу, та наніс один удар ногою в область стопи лівої ноги потерпілої, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин в тім'яній ділянці голови справа, синця на нижній повіці правого ока, забою лівої стопи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 129 КК України не визнав, суду показав, що він в обідню пору, в серпні - вересні 2022 року, точної дати та часу не пам'ятає, з ОСОБА_9 автомобілем останнього, приїхали до нього додому, що знаходиться в селищі Ставище по АДРЕСА_1 . Зайшовши на подвір'я житлового будинку за даною адресою, він помітив на подвір'ї свою колишню дружину ОСОБА_5 , з якою він раніше розлучився через суд. Оскільки вони взагалі між собою не спілкуються, у ОСОБА_5 є інший чоловік, то він сказав їй, щоб вона пішла звідси. Розмова із ОСОБА_5 у нього відбулась на підвищених емоціях та переросла у сварку. Далі, він із ОСОБА_9 завантажили на автомобіль останнього автомобільні шини і поїхали у своїх справах. В цей же день, у другій половині дня, точного часу не пам'ятає, він повернувся додому за вказаною адресою своїм автомобілем. У житловому будинку перебували: його колишня дружина ОСОБА_5 та їх спільна дочка ОСОБА_10 .. В приміщенні кухні будинку у нього з ОСОБА_5 знову відбулась сварка, в ході якої він лише штовхнув ОСОБА_5 , вигонив її з будинку, ніяких ударів руками чи ногами він їй не наносив і бензином не обливав. Після цього, він сів у свій автомобіль та поїхав з дому, в стані алкогольного сп'яніння він не перебував. Напередодні, в житловому будинку, де він проживає, тобто в селищі Ставище по провулку Зарічний, 15 була його дочка ОСОБА_10 , з якою він привітався, вони поговорили, не сварилися. Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 викликали поліцію до житлового будинку, йому про це нічого не відомо.
Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 25.09.2022 року, близько 09 год. 00 хв., до неї зателефонувала дочка ОСОБА_10 та повідомила їй, що батько ОСОБА_8 напередодні вечором десь відпочивав, а вранці викинув з будинку належні їй вазони на двір, а також повиносив її особисті речі на двір в приміщення кухні. Дізнавшись про такий вчинок обвинуваченого від дочки, вона в цей же день, близько 15 год. 00 хв., прийшла до житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , де проживає обвинувачений з їх дочкою. ОСОБА_8 на місці вдома не було, з ним вона разом останній місяць до цих подій не проживає, а проживає за іншою адресою із своїми батьками і її провідує її дочка. 02.06.2022 року вони із ОСОБА_8 розірвали шлюб за рішенням суду. Майнових спорів та особистих рахунків у неї з обвинуваченим не має. Останній раз вона його бачила в будинку за тиждень до цього. ОСОБА_11 їй повідомила, що він сказав, щоб вона забиралась з дому. В цей день, до 16 год. 00 хв., точного часу не пам'ятає, обвинувачений приїхав додому із зятем ОСОБА_12 . Зустрівшись з обвинуваченим на подвір'ї, вона у нього запитала, чому він виганяє свою дочку з дому. Далі вона йому повідомила, що залишиться сьогодні тут ночувати з дочкою, нащо ОСОБА_8 поставив їй вимогу про негайне залишення нею даного житлового будинку, незважаючи на те, що вона має право власності на частину будинку. Також, обвинувачений додав, що він її вб'є і тут в цій хаті вона жити ніколи не буде. Після цього, він ОСОБА_12 кудись поїхали. В цей же день, надвечір, точного часу не пам'ятає, ОСОБА_8 повернувся додому своїм автомобілем, вона з дочкою знаходились у будинку, дочка - у своїй кімнаті, а вона на кухні мила посуд після обіду з дочкою. Обвинувачений увійшов у будинок та відразу зайшов до неї у кухню. Від нього відчувався запах алкоголю. В цей момент вона хотіла випити води, але відчула струю рідини на себе, на її всю із заду, і побачила в руках ОСОБА_8 каністру з бензином, пластмасову, ємністю 20 л, як він її з каністри обілляв, а потім виніс каністру за двері. Далі він вирвав у неї з рук мобільний телефон та кинув його на підлогу з плитки, в зв'язку із чим телефон побився. Обвинувачений повалив її на підлогу і вона лежала на підлозі лівою стороною свого тіла. Він її бив та виривав волосся на голові, зокрема вона отримала від нього два удари кулаком у ліву частину (тім'я) голови, потім два - три рази ударив її головою об плитку на підлозі, бо держав її за коси рукою, в зв'язку із чим, боковою частиною голови вона вдарилась об плитку. Все це супроводжувалось з боку ОСОБА_8 на її адресу нецензурною лайкою. В цей час прибігла їх дочка, яка була у своїй кімнаті, та почала відтягувати обвинуваченого від неї. Своєю ногою ОСОБА_8 наступив їй на ліву ногу, а саме на сустав, потім схопив чорний поліетиленовий кульок і, тримаючи її рукою за груди, хотів іншою рукою обтягнути їй кульок кругом шиї, але це в нього не вийшло. Потім кулаком своєї руки він двічі вдарив її у груди. Далі обвинувачений піднявся та, розвернувшись штовхнув дочку у груди, взяв її руками за барки та притиснув до вхідних дверей кухні і дочка по дверях опустилась на підлогу в калюжу із бензину. В цей час вона кричала до обвинуваченого, щоб він не зачіпав дитини. Поки дочка знаходилась на порозі дверей та віддихувалась, вона схопилась на ноги та кинулась до ОСОБА_8 для захисту дочки, щоб той її не чіпав. У відповідь на її дії, обвинувачений знову притиснув її рукою до стіни уже у коридорі будинку, тримаючи за шию. Спершу почав рвати на її голові волосся, обзивав, а потім вказівним пальцем своєї руки, якої руки вона не пам'ятає, разів п'ять ударив біля лівого ока, в зв'язку із чим у неї під оком був синець. ОСОБА_11 записала на телефон побої ОСОБА_8 та почала викликати поліцію. Обвинувачений це почув та дістав із кишені штанів запальничку, хотів її запалити, проте вона рукою вибила запальничку з його руки, на що він почав нецензурно лаятися. Далі обвинувачений дістав із кишені коробку сірників, але сірники, якимось чином випали з його рук. Вона із дочкою, доклавши зусиль, випхали його з будинку на двір і утримували ручку дверей, щоб він не зайшов знову у хату, у відповідь на це обвинувачений пробував вирвати вхідні двері. В цей час до дочки на мобільний телефон зателефонували із поліції та запитали чи не потрібно карету «Швидкої допомоги». ОСОБА_8 це почув, швидко сів у свій автомобіль і кудись поїхав. Через 10 хвилин патрульним автомобілем приїхали двоє поліцейських, яким вони про все розповіли, що сталося. Поліцейські поїхали, щоб його відшукати, проте згодом повернулись та повідомили, що відшукати ОСОБА_8 їм не вдалося.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона є матір'ю потерпілої ОСОБА_5 .. Остання 25.09.2022 року, близько 14 год. 00 хв., пішла додому, що по АДРЕСА_1 , пішла вона до своєї дочки ОСОБА_10 , яка там проживала з батьком (обвинуваченим) останній місяць. В цей день, близько 16 год. 00 хв., за вказаною адресою прибули на виклик працівники поліції, її дочка та внучка були в істериці, плакали, крім того, потерпіла була облита бензином. Поліцейські повідомили, що вони все на місці зафіксували. Обвинуваченого не було на місці, бо він втік з будинку. На дворі, на порозі вхідних дверей житлового будинку стояла відкрита пластмасова каністра світлого кольору з-під бензину. В приміщенні житлового будинку килим на підлозі був облитий бензином, валялися розсипані сірники, коробки від сірників вона не бачила. Запах бензину відчувався на кухні і на коридорі будинку, там же валялись на підлозі і розсипані сірники. Її дочка ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прожили разом 18 років. На ОСОБА_5 були видимі тілесні ушкодження, а саме частина волосся на голові вирвано, на обличчі знаходилась червона пляма і вона не могла стати на одну ногу. До того, як вона прийшла до житлового будинку по АДРЕСА_1 , на її дочці не було ніяких тілесних ушкоджень. Поїхала вона від вказаного будинку, близько 18 год. 00 хв., додому, що знаходиться по АДРЕСА_2 . З нею поїхали її дочка ОСОБА_5 та внучка ОСОБА_10 ..
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що 25.09.2022 року, близько 15 год. 30 хв., точного часу він не пам'ятає, до нього зателефонувала його дівчина ОСОБА_10 , яка є дочкою обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_5 , та попросила, щоб він негайно приїхав до неї додому, бо їх тут з матір'ю, здається, спалять, але він точно слів ОСОБА_10 не запам'ятав. Прибувши до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , він побачив, що на подвір'ї сиділа заплакана ОСОБА_10 , а у потерпілої ОСОБА_5 було вирвано на голові частину волосся. Зі слів останньої, коли він її запитав, що тут сталося, у неї боліла нога, на обличчі була червона пляма та вирвано частину волосся на голові. У ОСОБА_10 була біль в грудях, бо обвинувачений ОСОБА_8 вдарив її в груди, коли вона намагалась розборонити обвинуваченого та потерпілу ОСОБА_5 .. Від них обох було чутно запах бензину. Підійшовши до житлового будинку, він помітив на його сходах, на ганку біля вхідних дверей праворуч пластмасову каністру білого кольору, ємністю 20 л, кришка якої була відкрита. З каністри відчувався на запах бензин і його в каністрі було менше половини. Зайшовши до будинку, він побачив, що на підлозі валялись сірники, поліетиленові кульки та ще якісь речі. В будинку відчувався сильний запах бензину. На підлозі лежав перевернутий килим, на якому були масляні плями від бензину. В інтер'єрі будинку також були масляні плями від продуктів бензину. Йому відомо, що обвинувачений намагався вижити свою дочку ОСОБА_10 із даного будинку, придирався до всього, але вона жила з ним постійно.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона проживає в АДРЕСА_1 по сусідству із домогосподарством ОСОБА_8 , через дорогу. Останній раніше проживав із ОСОБА_5 і жили вони нормально. На даний час вони разом не проживають. Восени 2022 року, точної дати та часу не пам'ятає, ОСОБА_8 приїхав до себе додому автомобілем синього кольору і через деякий час поїхав з дому. Потім додому останнього приїхали батьки потерпілої ОСОБА_5 .. Також приїздив додому ОСОБА_8 якийсь автобус, хто приїхав тим автобусом, не знає. Ніяких сварок на подвір'ї житлового будинку ОСОБА_8 в той день вона не чула.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він працює на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області. Півтора роки тому, вкінці літа, точної дати та часу не пам'ятає, до поліції надійшло повідомлення про факт насильства чи заподіяння тілесних ушкоджень, зараз уже напевне не пам'ятає. Виклик було здійснено за адресою в селищі Ставище Білоцерківського району Київської області, проте назви вулиці та номеру будинку не пам'ятає. Вони виїхали за адресою виклику з інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_17 .. Прибувши на місце виклику, вони на подвір'ї житлового будинку побачили потерпілу ОСОБА_5 та її дочку ОСОБА_10 .. Чи були на них тілесні ушкодження, не пам'ятає. Останні їм повідомили, що обвинувачений ОСОБА_8 хотів облити бензином потерпілу, обвинуваченого вдома не було. З житлового будинку було чутно запах бензину, проте в будинок він не заходив, він знаходився на подвір'ї. В приміщення будинку заходив його напарник ОСОБА_17 .. Потерпіла з дочкою були збуджені. Потім приїхали батьки потерпілої, прибули також ОСОБА_18 та його дружина ОСОБА_19 і мати обвинуваченого ОСОБА_8 .. Він з ОСОБА_17 відібрали у потерпілої та її дочки пояснення та поїхали.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що він працює на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області. До поліції після обіду, дати та часу він не пам'ятає, надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про бійку, про те, що приїхав додому її батько ОСОБА_8 , намагався підпалити будинок, побив її матір ОСОБА_5 , а потім автомобілем кудись поїхав. Він із своїм напарником інспектором поліції ОСОБА_16 виїхали за викликом в селищі Ставище Білоцерківського району Київської області. Прибувши за викликом на подвір'я житлового будинку, вони там зустріли потерпілу ОСОБА_5 та її дочку. У потерпілої волосся на голові було сплутане, а на обличчі мали місце подряпини. У ОСОБА_10 видимих тілесних ушкоджень він не бачив. На подвір'ї, біля вхідних дверей житлового будинку відчувався запах бензину. Потерпіла сказала, що обвинувачений хотів підпалити хату, проте ємностей з бензином він на подвір'ї не побачив. Приїхали батько та мати потерпілої ОСОБА_5 , також прибули ОСОБА_20 та його дружина. Він з напарником ОСОБА_16 поїхали по селищі Ставище, намагаючись знайти ОСОБА_8 , але їм це не вдалося. Повернувшись назад, вони відібрали пояснення, заяви і залишили місце події. Він проводив відеозйомку на бодікамеру, цей відеозапис зберігається 60 днів. Під час відібрання пояснень, потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що обвинувачений її побив у будинку та облив бензином, при цьому у неї на очах були сльози, вона плакала та виглядала збудженою. ОСОБА_10 також плакала та перебувала в неспокійному стані. На подвір'ї знаходився хлопець останньої, який намагався її заспокоїти, але це йому вдалося не відразу. Обвинуваченого не було.
Свідок ОСОБА_21 суду показала, що вона є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 , а потерпіла - це її невістка. У останньої характер важкуватий, але вони разом таки одружились. Спочатку вони проживали на квартирі, яку орендували, потім перебрались жити у хату, яку ОСОБА_8 дали, як учаснику бойових дій. Жили вони, іноді сварились. Невістка її не любила. Коли син приходив до неї додому, то був завжди подряпаний, але він їй не признавався, де взялися ті подряпини та говорив, що у них з дружиною все добре. Вона їм допомагала завжди матеріально, в т. ч. і продуктами харчування. 25.09.2022 року, близько 14 - 15 години, точного часу не пам'ятає, до неї додому приїхав син ОСОБА_8 пообідав, запаху алкоголю від нього не було чутно, в стані алкогольного сп'яніння він не перебував. Через 20 хв. він поїхав додому. Потім, до неї зателефонувала її внучка ОСОБА_10 та повідомила, що у тата з матір'ю була сварка і вони побилися. Вона з внучкою ОСОБА_22 , яка тоді була в неї вдома, через 10 хв. прийшли до житлового будинку за місцем проживання її сина ОСОБА_8 .. На подвір'ї біля будинку уже були хлопець ОСОБА_10 - ОСОБА_14 та батько останнього. Коли поліцейські відбирали пояснення, то вона чула як ОСОБА_5 сказала їм, про те, що ОСОБА_8 її побив. У ОСОБА_10 поліцейські запитали, що сталось, і вона сказала, що батько побив її матір, а її відштовхнув. Приїхали батьки ОСОБА_5 .. Від останньої вона не чула запаху бензину, тілесних ушкоджень на ній вона не бачила, на ногу та не кульгала. Про те, що її побив ОСОБА_8 , вона їй не говорила нічого. В будинок сина вона не заходила та знаходилась там на подвір'ї, близько пів години, каністри з бензином на подвір'ї вона не бачила. ОСОБА_8 не було. Десь через годину її син ОСОБА_8 приїхав до неї додому. В стані алкогольного сп'яніння він не перебував, запаху алкоголю та бензину від нього чутно не було. Погроз з боку сина до потерпілої вона не чула, хоч остання була розстроєна, вона в неї питала, що сталось, але потерпіла ОСОБА_5 нічого їй не сказала. Нічого незвичайного на подвір'ї житлового будинку, там де проживає її син, вона не бачила.
Свідок ОСОБА_23 суду показала, що був кінець вересня 2022 року, точної дати та часу не пам'ятає, до її баби ОСОБА_21 зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що її батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 посварилися та побилися. Вона з бабою ОСОБА_21 пішли додому обвинуваченого, який доводиться їй дядьком. Коли вони йшли, то їх об'їхав автомобіль патрульної поліції, який рухався до будинку обвинуваченого. Прийшовши на подвір'я житлового будинку ОСОБА_8 , вона побачила ОСОБА_10 , яка плакала. До останньої підійшла ОСОБА_21 , але її відразу від неї відштовхнула ОСОБА_13 , щоб та відійшла від ОСОБА_10 .. Через цей вчинок з ОСОБА_13 відбулась словесна сварка. Від потерпілої ОСОБА_5 запаху бензину вона не чула, як та була одягнена візуально не пам'ятає, в будинку також запаху бензину вона не чула, спалених сірників не бачила. Тілесних ушкоджень на потерпілій вона не бачила, остання по подвір'ю ходила нормально. Обвинуваченого вдома не було, вона його побачила лише у вечері в той же день в будинку його матері, а саме ОСОБА_21 .. На її запитання, що сталось, ОСОБА_8 відповів, що вони самі розберуться, при цьому він був тверезий. Про що говорили поліцейські з опитуваними, вона не чула.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 25.09.2022 року, в середині дня, точного часу не пам'ятає, до нього зателефонувала його дружина ОСОБА_23 , щоб він приїхав до місця проживання обвинуваченого в селищі Ставище, точної адреси проживання останнього він не знає. Приїхавши до домоволодіння обвинуваченого, він на подвір'ї побачив свою дружину, також там були: потерпіла та її батьки, мати обвинуваченого, двоє поліцейських, дочка обвинуваченого, її хлопець ОСОБА_24 і його батько ОСОБА_25 . Саме в цей час на подвір'ї відбувалась сварка між матерями обвинуваченого та потерпілої. ОСОБА_8 він не бачив. Він підійшов до потерпілої ОСОБА_5 на відстань, близько 3 - 4 м, запаху паливно-мастильних матеріалів він від неї не відчув. Стосовно наявності тілесних ушкоджень на потерпілій повідомити нічого не може, бо не звернув на це уваги, так само як і не звернув уваги щодо наявності на подвір'ї каністри. На подвір'ї домогосподарства обвинуваченого він знаходився, близько 10 - 15 хвилин. В цей час потерпіла сиділа на подвір'ї, трішки ходила, чи кульгала вона на ногу, - не звернув уваги. Через кілька годин він бачив ОСОБА_8 , запаху алкоголю від нього не чув, не принюхувався, бо знаходився, близько 5-ти м від обвинуваченого. Явних виражених ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_8 він не бачив, із своєю дружиною він цього не обговорював. Зі слів його дружини йому відомо, що між обвинуваченим та потерпілою сталася суперечка, чи вони билися між собою, дружина про це нічого не говорила. Пізніше його дружина говорила, що обвинувачений побив потерпілу і свою дочку ОСОБА_10 , але це йому достеменно не відомо, бо він з цього приводу нічого особисто не бачив. За кілька годин до зазначених ним вище подій, він перевозив ОСОБА_8 автомобільні шини, які він забирав у нього вдома для їх перевезення. В цей час на подвір'ї були потерпіла ОСОБА_5 та її дочка ОСОБА_10 .. Потерпіла та обвинувачений говорили між собою на підвищених емоціях. Він там був, близько 10 - 15 хвилин, заходив у житловий будинок, потім вийшов із будинку і поїхав звідти своїм автомобілем. В цей же день, після обіду, точного часу не пам'ятає, він бачив обвинуваченого у його матері ОСОБА_21 вдома останньої, коли забирав звідти свою дружину. ОСОБА_8 виглядав цілком нормально, ознак сп'яніння в нього він не бачив, обвинувачений йому нічого не говорив.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона зареєстрована по провулку АДРЕСА_1 , а фактично проживає по АДРЕСА_2 . Її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .. Із батьком ОСОБА_8 вона взагалі не спілкується уже рік від тієї події, яка сталася і яка є предметом судового розгляду по даному кримінальному провадженню. Після розлучення батьків її мати переїхала проживати до своєї матері ОСОБА_26 . А вона продовжувала проживати з батьком. Час від часу мати приходила до неї, коли не було вдома батька, так як під час їх розлучення були погрози на вбивство, обзивання, образи з боку батька на адресу матері, тому вони не могли бути разом в одному приміщенні, відтак їх зустрічі із матір'ю відбувались без присутності батька. Таким чином, вона проживала час від часу у баби ОСОБА_26 і проживала у батька. Напередодні цієї ситуації, буквально за кілька днів до події, яка є предметом даного судового розгляду, її мати ОСОБА_5 не забрала всі свої речі з будинку, де проживає її батько ОСОБА_8 .. Останній склав у пакунки та ящики речі матері та виніс у літню кухню, пояснивши це тим, що він не хоче, щоб вона з ним жила, щоб не приходила сюди і щоб її тут не було. Напередодні, ввечері її батько ОСОБА_8 приїхав з відрядження, з рейсу, бо працює далекобійником. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння і почав у неї запитувати, що оскільки вона спілкується з матір'ю, то чому вона не з матір'ю живе та з бабою, а живе тут з ним і з ними також, на що вона йому відповіла, що будинок поділений на чотирьох і вона має право тут також проживати. Після цієї розмови вона поїхала до матері із своїм хлопцем ОСОБА_14 .. На другий день, вранці, останній її привіз до будинку, де проживає її батько, бо її потрібно було готуватись до навчання. По приїзду вона помітила, що всі вазони було викинуто на двір, тобто вони не просто на дворі стояли, а були викинутими. Вона запитала у батька, чому це так, на що він відповів, що це вазони її матері, тому хай всі свої речі забирає. Далі він додав, що якщо вона не буде жити за його правилами, то буде жити із своєю матір'ю і сюди може більше не приходити. Їй було не приємно чути ці слова від батька і вона пішла до своєї кімнати готуватись до навчання. В цей час від батька відчувався алкогольний перегар, він сів у свій автомобіль та кудись поїхав, а куди поїхав, її про це не сказав. Вона зателефонувала до матері та розповіла їй, що сталось із вазонами та про розмову із батьком. На це мати сказала, що розбереться, прийде та запитає у батька, чому він так вчинив та навіщо вигонить свою дочку із будинку. Мати ОСОБА_5 прийшла до неї, десь після обіду, точного часу не пам'ятає, та принесла їй поїсти, вони сиділи і говорили. В цей час приїхали батько з ОСОБА_12 автомобілем останнього. Вони вдвох забирали якісь автомобільні колеса із подвір'я. Побачивши на подвір'ї матір батько почав з нею лаятись, вигонити її, запитував навіщо вона сюди прийшла, адже він сказав їй сюди не приходити. Далі він сказав, що зараз він зробить всі свої справи, а потім приїде і покаже їй, як сюди приходити. Ці слова супроводжувались різними погрозами з боку батька ОСОБА_8 .. Потім, останній пішов до приміщення літньої кухні, звідки почав на двір виносити речі матері та викидати на подвір'я. Все це бачив її кум ОСОБА_20 . Він сказав батьку, щоб той заспокоївся і вони сіли разом у машину та кудись поїхали. Через деякий час, точно сказати не може, батько приїхав своєю машиною, будучи уже в алкогольному сп'янінні, оскільки від нього було чутно перегар. Вона перебувала в своїй кімнаті житлового будинку, а мати знаходилась у кухні також житлового будинку та мила посуд після їх обіду. Вона почула батькову лайку до її матері, різні неприємні вислови. Далі вона почула, що мати набирає на мобільному телефоні якийсь номер і цей телефон летить додолу, чути було звук падіння телефону. Вона відразу забігла до кухні і побачила, що батько починає бити її матір. Остання сиділа на колінах у кухні зігнувшись та наклонившись до низу, а батько із заду, нагнувшись над нею, наносив їй удари руками по спині, по голові. Вона спробувала їх розтягувати. В цей час батько кричав до матері, що він її вб'є, вона не буде жити ні з ким, крім нього, вона гуляла, гуляє і що їй на всіх все одно, все це супроводжувалось нецензурною лайкою. Їй було не приємно все це чути, вона просила, щоб вони заспокоїлись, але батько не реагував. Потім, вона побачила, що батько взяв чорний поліетиленовий кульок з літрами «BMW», який лежав на підлозі у кухні, і знаходячись із заду матері, почав ним її душити, на це вона знову взялася розтягувати батьків, а саме відтягувати батька від матері, у неї був шок. Батько зрозумів, що вона таким чином йому заважає і, схопивши її за одяг в області грудної клітки, і намагаючись відштовхнути, ударив рукою в груди. Від таких дій батька вона вдарилась в раму від дверей та впала на підлогу, дуже забившись. Доклавши зусилля, щоб піднятись на ноги, вона пішла до своєї кімнати та на телефоні включила диктофон і прибігла назад у кухню. В цей час батько вийшов на двір і повернувся до хати з каністрою білого кольору з бензином і почав з неї обливати матір бензином. ОСОБА_27 потрапив не тільки на матір, а і на неї і їй довелося вдихати цей запах. Мати почала кричати та питати у батька, навіщо він це робить, вона була в шоку від такого вчинку батька. Потім каністру з бензином, в якій ще був бензин, він виніс на двір, на ганок та, залишивши її там, знову повернувся до хати. Зайшовши в кухню, він дістав з кишені сірники і намагався підпалити сірника. Вона з матір'ю вибивали сірники з його рук. У відповідь на це, на коридорі будинку батько почав за шию душити матір обома руками та бити її голову об стіну, своєю правою ногою він став на її ліву ногу та продовжував душити руками за шию, потім бив матір руками і ногами, при цьому він говорив, - він її уже раніше говорив, що не жартує; вона сама жити не буде, якщо не буде жити із ним, вона взагалі тоді жити не буде. Далі від батька на адресу матері було багато словесних погроз. Потім, спільними зусиллями їм вдалося випхати обвинуваченого з хати на двір і закритися в будинку із середини. Батько походив деякий час біля будинку та, зрештою, своєю машиною кудись поїхав, при цьому він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Вони зателефонували у поліцію, до її баби та її хлопця. Всі вони невдовзі прибули до будинку. Вона та її мати перебували у стресовому стані. Остання була побита, підтвердженням чому мали місце подряпини на обличчі, вирване волосся на голові, на шиї було видно червоні плями, вона кульгала на одну ногу, а у вечері ця нога у неї напухла і вона не могла ходити. Руки у потерпілої були червоні, а потім у синцях, також був забій лівої стопи. Працівників поліції прибуло двоє, один з яких зайшов до будинку та все обдивився, а інший не заходив. Також, вона із матір'ю зателефонували до баби (матері батька) Ставнистої ОСОБА_28 . Остання прийшла до них на подвір'я із її кумою, двоюрідною сестрою ОСОБА_22 . В цей час працівники поліції, що прибули на виклик, пробували відшукати ОСОБА_8 , але не знайшли. Після цього, вона з матір'ю написали заяви до поліції та поїхали до місця проживання баби. Під вечір у матері дуже боліла голова, вона пила заспокійливі пігулки, не могла спати, була в шоковому стані. Потім вона поїхала на навчання. Повернувшись через тиждень в селище Ставище, вона з матір'ю та своїм хлопцем приїхали до будинку, де проживає її батько, оскільки їй для навчання потрібно було забрати книги, які там були. Двері будинку їм відчинила якась жінка та повідомила, що вона є коханою її батька та проживає тут із своїми дітьми. Забравши свої книги, вони поїхали. Близько, через два тижні, вона повернулась із навчання та приїхала до будинку, де проживає її батько, оскільки їй потрібно було забрати свій портфель та зошити. Прийшовши до будинку, вона помітила, що в ньому хтось є, вхідні двері будинку були закриті із середини і вона самостійно їх не змогла відчинити. На її стуки у двері будинку їх також ніхто не відчинив. Вона зателефонувала батьку ОСОБА_8 , але на її дзвінок той не відповів. Вона викликала поліцію, на її виклик приїхало двоє поліцейських, ті ж самі, що приїздили і першого разу на їх з матір'ю виклик. Приїхавши до будинку, вони зателефонували до ОСОБА_8 і після цього коханка батька відчинила вхідні двері будинку. Вона пояснила, що спала та не чула, як вона стукала у двері будинку, хоч через вікно вона бачила коханку батька в будинку. Забравши потрібні їй речі, вона поїхала на навчання. Через тиждень вона приїхала до будинку, де проживає її батько, із своїм хлопцем та його батьком, щоб забрати з будинку крісло для зайняття уроками. В цей час коханка батька була у будинку із своїми дітьми, які знаходились у її кімнаті. На її вимогу щодо надання крісла, коханка зателефонувала до ОСОБА_8 і було чутно, що він щось їй кричав по телефону, а та вибачалась перед нею та сказала, що нічого не може зробити. Потім, коханка сказала, що з нею хоче поговорити батько та передала для розмови мобільний телефон. Батько почав до неї кричати по телефону, зокрема говорив, що вона без його дозволу нічого із будинку не буде забирати, хоч будинок розділений на чотири частки, серед яких є її частка на право власності на будинок. На це батько відповів, що вона ніхто, нехай оформляє своє право власності на будинок в судовому порядку, вона проживає в даний час із матір'ю, то нехай остання її і забезпечує. На це вона відповіла батьку, що все зрозуміла, віддала жінці її телефон і вони поїхали. З того часу вона з батьком більше не спілкується. Він звинувачував матір у подружній зраді, було це тоді, коли він випивав спиртне, а випивав тоді, коли приїздив із рейсу. Все це розпочалося останніх три роки тому.
Винність обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 ч. 1, ст. 129 ч. 1 КК України, підтверджується також іншими зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- копією витягу з ЄРДР №12022116280000096 від 25.09.2022р. (т. 2 а. с. 94-95);
- заявами ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень (т. 2 а. с. 96, 98);
- рапортом ст. інспектора-чергового ВП № 5 Білоцерківського ГУНП в Київській області (т. 2 а. с. 97);
- висновком експерта №114 від 06.10.2022р., згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження: забій м'яких тканин в тім'яній ділянці голови справа; синець на нижньому повіці правого ока; забій лівої стопи. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (-ів), і могли утворитися від дії рук ніг людини, ін. предметів в термін і при обставинах вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , не могли утворитися при падінні з висоти власного росту, про що свідчить характер та локалізація тілесних ушкоджень. Вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , не являються небезпечними для життя у момент заподіяння. За ступенем тяжкості вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 2 а. с. 99);
- висновком експерта № 119Д від 06.10.2022р., згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження: забій м'яких тканин в тім'яній ділянці голови справа; синець на нижньому повіці правого ока; забій лівої стопи. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (-ів), і могли утворитися від дії рук ніг людини, ін. предметів в термін і при обставинах вказаних в постанові та потерпілою ОСОБА_5 в ході експерименту від 27.09.2022р. (т. 2 а. с. 100);
- протоколом огляду предмета від 16.12.2022 року, згідно якого оглянуто телефон марки «Айфон Х», на який було знято відео події, що мала місце 25.09.2022р. (Т. 2 а. с. 103-105);
- довідкою лікаря від 26.09.2022р. та ренгенографією ОСОБА_5 , згідно яких у останньої забій лівої ступні (т. 2 а.с. 109, 110);
- протоколом огляду предмету від 27.09.2022 року та ілюстрованою таблицею до нього, згідно яких оглянуто жіночі кофту, штани та пальто (т. 2 а.с. 111-112, 113-115);
- протоколом огляду місця події від 30.09.2022 року (т. 2 а.с. 118-119) та ілюстраційною таблицею до нього (т. 2 а. с. 120-126), відповідно до яких було оглянуто домогосподарство АДРЕСА_1 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2022 року (т. 2 а.с. 163-164) та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту на DVD-R носії (т. 2 а.с. 165);
- протоколом огляду предмета від 16.12.2022р. (т. 2 а.с. 168-169), протоколом огляду від 23.01.2023р. з додатком №1 до цього протоколу огляду (т. 2 а.с. 170-176);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2023 року (т. 2 а.с. 178-179) та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту на DVD-R носії (т. 2 а.с. 180);
- протоколом огляду предмета від 23.02.2023 (т. 2 а.с. 184-185) та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом на DVD-R носії (т. 2 а.с. 183).
Під час огляду в судовому засіданні речових доказів, а саме одягу: пальто коричневого кольору, светр коричневого кольору та джинсів чорного кольору, від цих речей відчувався різкий запах паливно-мастильних матеріалів.
Вказані вище показання потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 і інші досліджені судом докази суд вважає правдивими і достовірними, вони не суперечать один одному, підтверджують та доповнюють один одного і вцілому відповідають встановленим фактичним обставинам кримінального провадження. Із урахуванням цього, а також беручи до уваги, що усі зазначені докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд приймає дані докази.
Разом з тим, суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 , оскільки покази зазначених осіб не відповідають встановленим фактичним обставинам кримінального провадження. Дані свідки перебувають у родинних стосунках з обвинуваченим і надані ними суду покази спрямовані на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності або значного її пом'якшення.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності встановлені і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження та за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
За ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ст. 65 КК України вказує на те, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд керується вимогами статей 65 - 67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у п. 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані, які характеризують його особу, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 129 КК України, свою вину в скоєнні даних кримінальних проступків не визнає.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 вказує на те, що він по місцю проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та щодо колишнього подружжя.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 01.12.2021 року по справі №672/1402/17, провадження №51-3315км21, вказав, що факт сп'яніння особи може бути встановлено за результатами оцінки всієї сукупності доказів по справі.
Суд вважає доведеним факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння 25.09.2022 року, оскільки це підтверджується показами потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_10 даними ними в судовому засіданні та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих експериментіввід 27.09.2022 року і від 23.01.2023 року за участю зазначених потерпілої та свідка, які під час даних слідчих експериментів вказують на стан алкогольного сп'яніння обвинуваченого 25.09.2022 року.
За нормами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК України) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті), які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Із урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , відсутності обставин, що пом'якшують його покарання, наявності обставин, що обтяжують його покарання, беручи до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальні проступки, враховуючи думки прокурора та потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому, суд вважає, що покарання слід обрати в межах санкцій частин статей, за якими його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 129 КК України, та громадських робіт за ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - у виді обмеження волі, із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.
Судові вирати по кримінальному провадженню відсутні.
По даному кримінальному провадженню, заявлено цивільний позов ОСОБА_5 , яка просить стягнути з ОСОБА_8 6000 гривень майнової шкоди та 200000 гривень моральної шкоди.
Зазначений позов ОСОБА_8 в судовому засіданні не визнав.
Вирішуючи питання цивільного позову, суд вважає, що зазначений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У відповідності із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
Розмір матеріальних збитків в сумі 6000,00 гривень, які просить стягнути ОСОБА_5 не підтверджений будь-яким розрахунком, висновком чи іншим належним та допустимим доказом, а додано лише зображення пошкодженого мобільного телефону. Крім того, не додано доказів належності вищевказаного мобільного телефону саме потерпілій ОСОБА_5 .. Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення вказаного розміру майнової шкоди задоволеним бути не може.
ОСОБА_5 спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що під час вчинення відносно неї протиправних дій обвинуваченим, їй було спричинено фізичний біль, задуху та страх втратити життя, вона до теперішнього часу не може спокійно спати, вести усталений спосіб життя, тому що вимушена остаточно залишити свій будинок разом зі своєю дочкою. Думка про насталі в результаті протиправних, цинічних дій обвинуваченого наслідки і можливої небезпеки та погіршення психологічного стану в майбутньому, тисне на її психіку, призводить до нервових зривів до теперішнього часу, не даючи спокою ні вдень, ні вночі, змушуючи знову і знову переживати глибоке душевне хвилювання і обставини вчиненого щодо неї злочину. Протиправні дії і цинізм, з якими вони відбулися, кожен раз викликають у неї страх про фізичну розправу з боку обвинуваченого в майбутньому, що привело до страху переміщення по вулиці у нічний час доби. Відповідно вважає, що розмір моральної шкоди має бути відшкодований їй у розмірі 200 000 грн..
Згідно до ч. 1, 2 п. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнала ОСОБА_5 внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , їй повинна бути відшкодована ОСОБА_8 моральна шкода в сумі 20 000 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 372, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п'ятдесят) годин.
ОСОБА_8 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Застосувати до ОСОБА_8 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Оптичний диск DVD-R марки «VIDEX», на якому знаходиться відеофайл «IMG_5497» з камери мобільного телефону про подію, яка мала місце 25.09.2022р., - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: пальто коричневого кольору, светр коричневого кольору та джинси чорного кольору, - повернути власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1