Єдиний унікальний № 371/1223/24
Номер провадження № 1-кп/371/237/24
про призначення судового розгляду
"29" серпня 2024 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230001286 від 03.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
В проваджені Миронівського районного суду перебуває кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230001286 від 03.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого обґрунтоване тим, що ризик переховуватись від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 8 років позбавлення волі, усвідомлюючи міру покарання за вчинене їм кримінальне правопорушення буде ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від суду .
Ризик незаконного впливу на потерпілих, свідка у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що на даний час, з урахуванням стадії підготовчого засідання, суд позбавлений можливості прийняти остаточне рішення у кримінальному провадженні. Дослідження доказів та допит потерпілого, свідків судом не проведено. З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на показання потерпілого, свідків, що не сприятиме прийняттю судом законного рішення із дотриманням строків, передбачених ст. 28 КПК України
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , який є раніше судимим 15.06.2023 року Миронівським районним судом Київської області, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки за злочин проти власності, на шлях виправлення не став маючи не зняту та не погашену судимість, продовжує вчиняти нові злочини. З огляду на наведене, дії обвинуваченого та загроза можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності може реалізувати будь який із вищевказаних дій, що становлять ризики, визначені в ст. 177 КПК України.
Зазначені факти обґрунтовують можливість обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку прокурора та не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, щодо можливості призначення справи до розгляду та заявлених клопотань, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що перешкод для призначення судового засідання які передбачені п.4-8 ст.284 КПК України немає, проведені всі необхідні дії щодо підготовки справи до судового розгляду.
Порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. Клопотань щодо проведення закритого судового засідання сторонами не заявлено.
На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, суд вважає за можливе призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до ст.183 КПК України, при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого санкцією закону передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 8 років, але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується; характер інкримінованого злочину, вік і стан його здоров'я, репутацію, в зв'язку із чим суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
З огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 198,217, 314 -317, 334, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 28 жовтня 2024 року включно.
Строк дії ухвали до 24-00 години 28 жовтня 2024 року включно.
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230001286 від 03.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на 14 год. 00 хв. 03 вересня 2024 року.
Здійснити конвоювання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Миронівського районного суду Київської області в судове засідання.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та потерпілого.
Копію ухвали направити обвинувачену, прокурору, начальнику ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення в частині продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1