Справа № 369/1517/20
Провадження № 1-кп/369/286/24
іменем України
29.08.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарці ОСОБА_2
за участі прокурорки ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
захисниці ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Євпаторія Автономної Республіки Крим, громадянина України, українця, середня загальна освіта, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
8 січня 2020 року, о 19 годині 34 хвилини, ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у правій смузі руху на горизонтальній прямій освітленій проїзній частині вулиці Київської, № 2, а саме поблизу АЗС «КЛО», в селі Софіївська Борщагівка Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, в напрямку міста Вишневе, в порушення вимог пунктів 1.5 та 2.3.б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до яких: - п. 1.5 ПДР України - «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; - п. 2.3.6) ПДР України - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; будучи неуважним, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховував на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, як наслідок своїми діями створив загрозу здоров'ю громадянина, так, порушуючи вимоги пункту 18.4 ПДР України, відповідно до якого: «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; наближаючись до освітленого вуличним освітленням нерегульованого пішохідного переходу, визначеного дорожнім знаком 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра - позначає нерегульований пішохідний перехід» ПДР України, перед яким зменшував швидкість руху та в подальшому зупинився транспортний засіб, який рухався у попутному напрямку до м.Вишневе в лівій смузі руху, надаючи дорогу пішоходу, який перебував на пішохідному переходу, водій ОСОБА_7 перед нерегульованим пішохідним переходом не зменшив швидкість руху та не зупинив керований ним автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», де вище вказаний транспортний засіб, що рухався по сусідній смузі руху зупинився, та не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух прямо, виїхав на пішохідний перехід та у правій смузі руху в напрямку м. Вишневе допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля марки «CHEVROLET AVEO» на пішохода ОСОБА_4 , який перетинав проїзну частину дороги по пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження та з місця пригоди госпіталізований каретою екстреної медичної допомоги до відділення політравми КМКЛ № 17.
Висновком експерта № 8/E від 16.01.2020 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку, уламкового перелому лобно-скроневої кісток справа з переходом на основу черепа з наявністю епідуральної гематоми в скроневій ділянці, перелому скуло-орбітального комплексу справа, перелому стінок правої верхньощелепної кістки справа, перелому 4-5-го грудних хребців, а також забою грудної клітини; які утворилися від дії тупого(их) предмету(тів), по давності відповідають строку та обставинам вище вказаним, і в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_7 грубо порушив вимоги пунктів: - 1.5 «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; - 2.3.6) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; - 18.4 «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; Правил дорожнього руху у країни, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів - 1.5, 2.3.б), 18.4 Правил дорожнього руху України стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, повністю погодився з обвинувальним актом. У скоєному щиро розкаявся.
В судовому засідання потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив наступне. 8 січня 2020 року, приблизно о 19 годині, він, маючи намір перейти дорогу, побачивши автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», який рухався у правій смузі руху в напрямку м.Вишневе та переконавшись в безпечності, почав рух по нерегульованому пішохідному переходу по АДРЕСА_3 . Однак водій зазначеного автомобіля не зупинився, внаслідок чого відбулось зіткнення потерпілого із передньої частиною автомобіля марки «CHEVROLET AVEO».
З приводу призначення покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду. Цивільний позов в частині стягнення збитків з обвинуваченого просив залишити без розгляду. Цивільний позов в частині стягнення збитків з ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» підтримав у повному обсязі.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, допитом потерпілого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, роз'яснивши при цьому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_7 давав правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_7 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином; враховує також особу обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення уперше, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
Враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення, його щире каяття у вчиненому, суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, суд вважає за недоцільне застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до ОСОБА_7 , в зв'язку зі ставленням останнього до вчиненого та повним відшкодуванням завданих збитків потерпілому.
Розмір витрат, пов'язаних із залученням експертів, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_7 1570,10 грн. в дохід держави за проведення судових експертиз.
Суд виходить з того, що в результаті отримання потерпілим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень йому була заподіяна матеріальна шкода, пов'язана із тимчасовою втратою працездатності та з витрат на лікування, на суму 139879,35 грн., яка потерпілим обґрунтована відповідними чеками та підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» у відповідності до ст..1166 ЦК України.
Суд вважає, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_4 було завдано моральну шкоду у сумі 6993,97 грн., яка полягає в душевних переживаннях, пов'язаних з отриманими тілесними ушкодженнями і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.».
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
ОСОБА_7 зобов'язати в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (ЄДРПОУ 32404600) на користь потерпілого ОСОБА_4 139879 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок матеріальної шкоди.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (ЄДРПОУ 32404600) на користь потерпілого ОСОБА_4 6993 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 1570 (тисячу п'ятсот сімдесят) гривень 10 (десять) копійок за проведення судової експертизи на користь держави.
Речовий доказ: - Автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: вул. Кібенка, 166, м. Боярка, Київська область - повернути ОСОБА_7 ;
- відеозапис ДТП на оптичному носію «CD-R» диску, який перебуває при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_1