Справа № 362/3231/24
Провадження № 2/362/1969/24
"22" серпня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 15 липня 2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 158.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зазначених в ухвалі суду.
Судом на адресу позивача зазначену в позовній заяві було надіслано ухвалу про залишення позовної заяви без руху, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвалу суду було направлено повторно, як вбачається з розписки на поштовому повідомленні ОСОБА_1 01.08.2024 року отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому наданий судом строк в ухвалі від 13.05.2024 року для усунення недоліків сплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від позивача на адресу суду не надходило.
При цьому Васильківський міськрайонний суд Київської області безперервно продовжує здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Таким чином, оскільки позивач вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 року не виконав, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
Оскільки на момент постановлення даної ухвали, ОСОБА_1 недоліки заяви не усунуто, а судом вжито вичерпні заходи для направлення їй ухвали про залишення позовної заяви без руху та надано час для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків то, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вона вважається неподаною.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням всіх недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною і повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко