Справа № 358/821/24 Провадження № 1-кп/358/249/24
02 вересня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з Обухівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12024111230000746 від 13.04.2024 у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Закутенці Богуславського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов'язаного, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні, просив закрити провадження у справі у зв'язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 3 028 грн. Не заперечував проти стягнення з обвинуваченого витрат на проведення судової експертизи.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив закрити провадження у справі, вказав на причетність до кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, просив стягнути з нього витрати за проведення експертизи.
При цьому обвинуваченому роз'яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та просив суд стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні.
Потерпіла фізична особа підприємець ОСОБА_6 , належним чином повідомлена про день та час розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, вислухав думку учасників кримінального провадження, дослідив матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із зазначених підстав.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч.ч.1, 3, 6 ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративну відповідальність, є крадіжка, розмір якої не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2024 становить 3028,00 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1514,00 грн. на 2024 рік, а 2 неоподатковуваних мінімуми становить 3 028,00 грн.
Отже, крадіжка майна вартістю до 3 028,00 грн. включно, є адміністративним правопорушенням.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.
Частина 7 ст.42 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він достовірно знав, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та який продовжено відповідно до Указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024.
Так, 09.04.2024 приблизно о 23.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 проходив по території Богуславського ринку, що розташований по АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний корисливий умисел на таємне викрадення будь-якого майна. В цей час ОСОБА_4 вирішив здійснити крадіжку із кіоску, що розташований по АДРЕСА_2 що перебуває у користуванні ФОП « ОСОБА_6 » реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Того ж вечора, 09.04.2024 приблизно о 23 год. 10 хв. ОСОБА_4 перебуваючи поряд з кіоском ФОП « ОСОБА_6 », що розташований по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю очевидців своєї злочини діяльності, за допомогою фізичної сили рук відігнув пластиковий ролет на вік кіоску та за допомогою складаного ножа, який мав при собі, витягнув скляну віконну шибку із вікна й проник через віконний отвір до середини кіоску звідки викрав грошові кошти на суму 340 гривень.
В подальшому, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 340 гривень.
ОСОБА_4 інкримінується вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення вчиненого у мовах воєнного стану і такі дії кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у разі, якщо буде з'ясовано, що наявні підстави, передбачені у тому числі пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати суд покладає на ОСОБА_4 в порядку ст.124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд
Клопотання захисника про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024111230000746 від 13.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави 7 951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) гривню 44 коп. судових витрат по справі, понесених на залучення експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у кримінальному провадженні (експертиза №СЕ-19/111-24/24515-Д від 23.04.2024 року).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1