Справа №161/7040/24
Провадження №2/155/298/24
02 вересня 2024 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №100053706, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 4000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, не повертав кошти згідно з графіком погашення кредиту, внаслідок чого має заборгованість. 31 липня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №84-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги у правовідносинах, які виникли на підставі кредитного договору та набув право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №100053706 від 31 липня 2022 року. Станом на 25 жовтня 2022 року сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 13800 гривень, з яких 4000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9400 гривні - заборгованість за відсотками, 400 гривень - заборгованість за комісією. Враховуючи наведене,позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100053706 від 31 липня 2022 року в розмірі 13800 гривень та судові витрати по справі.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 21 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у поданому 24 липня 2024 року клопотанні просив справу розглядати без його участі, позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у письмовій заяві, яка надійшла до суду 02.09.2024 р., просив справу розглянути без його участі, позов визнав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви на кредит та умов кредитного договору №100053706, укладеного 31 липня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , Графіку розрахунків, ТОВ «Мілоан» зобов'язувалося надати відповідачу на картковий рахунок кредит в сумі 4000,00 гривень.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається загальним строком на 100 днів з 31 липня 2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Згідно з п. 1.3.1, 1.3.2. кредитного договору пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10 серпням 2022 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08 листопада 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 10 серпня 2022 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08 листопада 2022 року (останнього дня строку кредитування).
Згідно з п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3. кредитного договору комісія за надання кредиту складає 10% від суми кредиту одноразово (400 гривень); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 400,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10800,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п. 1.5.3. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3. договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , з яким укладений договір №100053706 від 31 липня 2022 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор F45835; час відправки ідентифікатора позичальнику: 31 липня 2022 року 15:46:31; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с.15).
Відповідно до платіжного доручення №48652324 від 31 липня 2022 року відповідачу було перераховано 4000 гривень з відміткою про призначення платежу: кошти згідно договору №100053706 (а.с.16).
Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором (а.с. 19) та відомістю про щоденні нарахування та погашення (а.с. 18) відповідач на виконання умов кредитного договору платежів не здійснював. Загальна сума заборгованості становить 13800 гривень.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч.1 та ч.2 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч.1 ст.516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №84-МЛ/Т (а.с.20-24).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі Боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №84-МЛ/Т від 25 жовтня 2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №100053706 від 31 липня 2022 року становить 13800 гривень, з яких 4000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9400 гривні - заборгованість за відсотками, 400,00 гривень - заборгованість за комісією (а.с.26).
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 06 березня 2024 року направило на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомило останнього про відступлення права вимоги із зазначенням суми боргу, а також вимогу про сплату вказаної заборгованості (а.с.27).
Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором №100053706 від 31 липня 2022 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою ст. 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
Відповідач у даній справі не спростував ані факту укладення кредитного договору, ані факту отримання ним кредитних коштів, ані розрахунок суми прострочених платежів за тілом кредиту, процентами, а також комісією за кредитом, контррозрахунку суми нарахованої заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку не надав, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 13800 гривень.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань у строки, передбачені договором про надання кредиту, належним чином не виконав, позов визнав, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень, які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №100053706 від 31 липня 2022 року в розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 9400 (девять тисяч чотириста) гривень - заборгованість за відсотками, 400 (чотириста) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місця знаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук