154/1856/24
2/154/750/24
заочне
02 вересня 2024 року Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 в травні 2024 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстровано 10.08.2001 року Володимир-Волинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, про що зроблено актовий запис 165. Від шлюбу народилося двоє дітей дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що одруження з відповідачем виявилось невдалим стосунки поступово погіршувались, почались непорозуміння через різні погляди на життя, зникло взаєморозуміння та почуття любові та поваги один до одного. Вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер . Просить розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою суду від 10.06.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить позов задовольнити, проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Не подав відзиву та заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності, тому суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя (п.10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу- одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч.2 ст.104, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 10.08.2001 року зареєстровано шлюб Володимир-Волинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, про що зроблено актовий запис 165.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .
Причиною розірвання шлюбу є непорозуміння, котрі виникають між подружжям.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, які не сприяють збереженню їх сім'ї.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки сім'я сторін розпалась і надалі її зберігати недоцільно, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12,81,89,141,142, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10.08.2001 року Володимир-Волинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, про що зроблено актовий запис 165, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211.20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий: А.М. Лутай