18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2024 р. Черкаси справа №925/1062/24
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про видачу судового наказу за грошовими вимогами до фізичної особи-підприємця Штангей Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу у сумі 1190,48 грн,
27.08.2024 Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» звернулося у Господарський суд Черкаської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до фізичної особи-підприємця Штангей Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу у сумі 1190,48 грн. У своїй заяві про видачу судового наказу, заявник просить суд судові витрати покласти на боржника.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про видачу судового наказу, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема розділом II «Наказне провадження».
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, який укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 і становить 3028,00 грн.
Отже, за подачу заяви про видачу судового наказу, заявник повинен був сплатити до Державного бюджету України судовий збір у сумі 302,80 грн (3028,00 грн * 0,1).
Як встановлено судом у пункту 11 додатків до заяви про видачу судового наказу, заявником зазначено «квитанція про сплату судового збору», проте дослідивши додатки, які долучені до заяви про видачу судового наказу, судом встановлено, що квитанція про сплату судового збору у додатках відсутня.
При здійсненні реєстрації заяви Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про видачу судового наказу працівниками канцелярії Господарського суду Черкаської області був складений акт про те, що у матеріалах заяви про видачу судового наказу, не виявлено квитанції про сплату судового збору, яка вказано у пункті 11 додатків, які зазначені самим заявником у своїй заяві.
За приписами частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За наведених обставин, враховуючи відсутність належного доказу сплати судового збору у визначеному законом розмірі, суд дійшов висновку про відмову Приватному акціонерному товариству «Уманьгаз» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Штангей Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу у сумі 1190,48 грн.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 155, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Уманьгаз» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Штангей Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу у сумі 1190,48 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко