Ухвала від 02.09.2024 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.09.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяця до 04.10.2024 включно.

До господарського суду 26.08.2024 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 , у якій містяться наступні вимоги: визнати кредитором з грошовими вимогами у справі про банкрутство, скарга на бездіяльність ліквідатора щодо погашення грошових вимог та заява майнового характеру щодо виплати заробітної плати за грудень 2020 та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність її повернення, враховуючи наступне.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.

Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). (ч. 6 ст. 61 Кодексу).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 вказано наступне.

Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Відповідно до ч. ч. 10, 11ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.

Так, відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Заявником порушено правила об'єднання вимог, оскільки в одній заяві містяться вимоги про визнання кредитором з грошовими вимогами, скарга на бездіяльність ліквідатора щодо погашення грошових вимог та заява майнового характеру щодо виплати заробітної плати за грудень 2020 та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Кожна з цих вимог є самостійною вимогою. Ці вимоги не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Вони не є основними і похідними одна від одної. Від задоволення однієї з згаданих вище позовних вимог не залежить задоволення іншої.

Сумісний розгляд заявлених позивачем у даній справі вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде здійснити перевірку обґрунтованості та розміру вимог кредитора, вирішити спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини і є пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці та встановити наявність/відсутність порушення ліквідатором вимог чинного законодавства з питань банкрута з метою недопущення заподіяння шкоди кредиторам та боржнику.

Сумісний розгляд таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Вказана позиція суду, відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у його постанові від 16.10.2020р. у справі № 910/7186/19.

Суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п.2 ч.5 ст.174, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву б/н від 26.08.2024р. і додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені нормами ГПК України.

Суддя Шкіндер П.А.