вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1444/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", Дніпропетровська область, Кам'янський район, смт Аули
до Фізичної особи-підприємця Чобаняна Романа Георгійовича, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт Царичанка
про стягнення заборгованості додаткової плати за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у загальному розмірі 147 684,77 грн.
Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Чобаняна Романа Георгійовича заборгованість за індивідуальним договором № 10-350/2023 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 03.01.2023, додаткової плати за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у загальному розмірі 147 684,77 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 127 492,31 грн., 3% річних в розмірі 1 510,00 грн., пеня у розмірі 15 961,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 721,36 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено відповідачу на адресу, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" - 22.04.2024.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору № 10-350/2023 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.2023, а саме в частині своєчасної оплати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
03.01.2023 між Комунальним підприємством Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (надалі - позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Чобаняна Романа Георгійовича (надалі - відповідач, споживач) укладено індивідуальний договір № 10-350/2023 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги) відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах визначених цим договором.
Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.
Послуги надаються споживачеві безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуг". Послуга з централізованого водовідведення надається у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача (п. 5 договору).
Адреса об'єкту Споживача: м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13 з обсягом водовідведення 477,15 м.куб/м.
Додаткові обсяги стічних вод споживача (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавців, оплачуються споживачем у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.
Відповідно до пп. 20 п. 28 договору споживач зобов'язаний забезпечувати наявність та своєчасне подовження вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечувати скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 38 договору до споживачів, які використовують питну воду для виробництва продукції, для виробничих потреб та скидають до систем централізованого водо відведення стічні води технологічного походження, застосовуються норми, встановлені Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня. 2008 р. № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, що затверджені наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017 р. № 316, та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.
Згідно п. 32 договору Споживач несе відповідальність за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод перевищенням ДК забруднюючих речовин та сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 01 січня 2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення (п. 40 договору).
Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст.180 ГК України, Сторони домовилися, що умови даного договору розповсюджуються на відносини Сторін, які виникли з 01 січня 2023 року.
Представниками Позивача 10.07.2023 р. було здійснено обстеження стану мереж каналізації Відповідача (автомиючий комплекс за адресою м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13), проведено контроль за скидом забруднюючих речовин та за участю представника Відповідача складено Акт обстеження № 1-15/16-57/460 від 10.07.2023 р.
В Акті зазначається наступне: "Водопостачання здійснюється з централізованої мережі, скидання стічних вод відбувається в колектор 0200 мм, існує 1 випуск до системи централізованого водовідведення, система каналізації - самопливна, наявність очисних споруд - локальні очисні споруди. Виконано відбір проб стічних вод. Споживач відібрав у пластикову пляшку об'ємом 1,5 л. (половину пляшки). Контрольний колодязь, проба № 512" (копія додасться). Акт складено в двох примірниках за підписом Виконавця та представника Споживача, другий примірник представник Споживача - Арутюнян Олександр Гайкович, який відповідно до Додатку № 3 до Договору уповноважений представляти його інтереси під час обстеження та відбору проб стічних вод, та має право підпису актів, отримав нарочно.
Відповідно до Протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 17.07.2023 р. (копія додається) (дата проведення вимірювань 10.07.2023 р. - 15.07.2023 р., місце відбору, назва об'єкту ФОП Чобанян Роман Георгійович, автомиючий комплекс за адресою м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13), номер проби за актом відбору № 512), за результатами хімічного аналізу проби № 512 стічних вод виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються до системи централізованого водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади.
Величина плати за скид стічних, вод у систему централізованої водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою: Рс = Кк х Т х Qpz, де:
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми;
Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого . водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії;
Qpz - об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненням.
Керуючись п. 1.1. розділу II Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316, якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності Кк визначають за відповідною формулою.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, коефіцієнт кратності за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин складає: Кк = 5,88
Плата за скид понаднормативно забруднених стічних вод складає:
Рс = 5,88 х 10,58 х 1 207,48 = 75 117,81 грн. без ПДВ де:
Кк - 5,88
Т-10,58 грн./м3 без ПДВ
Qpz -1 207,48 м3/90 днів
Таким чином, ФОП Чобанян Роман Георгійович має сплатити додаткову плату за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 90 141,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 023,56 грн.) на підставі Рахунку № 15857/ПДК16637 від 18.08.2023 р.
Керуючись п.8 розділу VI Правил № 316, п. 6.9 місцевих Правил приймання на адресу Споживача було направлено для оплати рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів. Документи ним отримані, однак борг не сплачено.
Наступного разу Представниками Позивача було здійснено обстеження станe мереж каналізації Відповідача (автомиючий комплекс за адресою м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13) 24.10.2023 р., проведено контроль за скидом забруднюючих речовин та за участю представника Відповідача складено Акт обстеження № І-15/16-57/742 від 24.10.2023 р.
В Акті зазначається наступне: "Водопостачання здійснюється з централізованої мережі, скидання стічних вод відбувається в колектор Ш200 мм, існує 1 випуск до системи централізованого водовідведення, система каналізації - самопливна, наявність очисних споруд - локальні очисні споруди. Виконано відбір проб стічних вод. Контрольний колодязь, проба № 704". Акт складено в двох примірниках за підписом Виконавця та представника Споживача, другий примірник представник Споживача - Арутюнян Олександр Гайковнч отримав нарочно.
Відповідно до Протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 30.10.2023 р. (дата проведення вимірювань 24.10.2023 р. - 29.10.2023 р., місце відбору, назва об'єкту ФОП Чобанян Роман Георгійович, автомиючий комплекс за адресою м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13), номер проби за актом відбору № 704), за результатами хімічного аналізу проби № 704 стічних вод виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються до системи централізованого водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади.
Величина плати за скид стічних вод у систему централізованої водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою: Рс = Кк х Т х Qpz, де:
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення щічних вод та екологічного стану водойми;
Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії;
Qpz - об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненням.
Керуючись п. 1.1. розділу II Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316, якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності Кк визначають за відповідною формулою.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, коефіцієнт кратності за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин складає: Кк - 2,882
Плата за скид понаднормативно забруднених стічних вод складає:
Рс = 2,882 х 10,58 х 1 020,80 = 31 125,78 грн. без ПДВ де:
Кк - 2,882
Т-10,58 грн./м3 без ПДВ
Qpz-1 020,80 м3/90 днів
Таким чином, ФОН Чобанян Роман Георгійович має сплатити додаткову плату за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 37 350,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 225,16 грн.) на підставі Рахунку № 15857/ПДК24693 від 22.11.2023 р.
Керуючись п.8 розділу VI Правил № 316, п. 6.9 місцевих Правил приймання на адресу Споживача було направлено для оплати рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів. Документи ним отримані, однак борг не сплачено.
На момент подання позову додаткова плата за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, яка иесплачена Відповідачем, складається: 90 141,37 грн. + 37 350,94 грн. = 127 492,31 грн.
Позивач стверджує, що Відповідач не сплатив 127 492,31 грн.
У позасудовому порядку Позивач направляв на адресу Відповідача вимогу щодо сплати заборгованості за вих.№ 1 -15/01-09/2351 від 18.12.2023 р. Вимога отримана, заборгованість не сплачена.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставленого рахунку, наявність часткової чи повної його сплати, допущення прострочення оплати.
Договір між Позивачем та Відповідачем укладено/Виконуючи свій обов'язок щодо контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод, у відповідності до місцевих Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 23.04.2018 № 118 (зі змінами внесеними рішенням від 22.07.2020 р. № 310, від 21.12.2021 р. № 974) та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод систем централізованого водовідведення № 316 на об'єкті Споживача уповноваженими представниками Позивача було здійснено обстеження стану мереж каналізації Відповідача, проведено контроль за скидом забруднюючих речовин та за участю представників Відповідача складено Акт обстеження, виконано відбір проби стічних вод та проведено лабораторне дослідження. За результатами хімічного аналізу проб стічних вод було виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються до системи централізованого водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом вище, 10.07.2023 та 24.10.2023 представниками Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" здійснено обстеження стану мереж каналізації Відповідача (автомиючий комплекс за адресою м. Кам'янське, пр. Гімназичний, 13), про що складено акти обстеження № 1-15/16-57/460 від 10.07.2023 та № 1-15/16-57/742 від 24.10.2023.
За результатами обстеження та проведенням вимірювань показників складу та властивостей стічних вод було виявлено перевищення ФОП Чобанян Р.Г. допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 127 492,31 грн.
Згідно п. 32 договору Споживач несе відповідальність за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод перевищенням ДК забруднюючих речовин та сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу рахунки № 15857/ПДК16637 від 18.08.2023 на суму 90 141,37 грн. та № 15857/ПДК24693 від 22.11.2023 на суму 37 360,94 грн. на оплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Як встановлено судом, виставлені рахунки№ 15857/ПДК16637 від 18.08.2023 на суму 90 141,37 грн. та № 15857/ПДК24693 від 22.11.2023 на суму 37 360,94 грн. відповідач не оплатив.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не сплати додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
Відповідно до Правил № 118 у разі Незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, Споживач мав право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі для проведення аналізу арбітражних проб, які відбиралися виробником одночасно з контрольною пробою і зберігалися належним чином виробником та споживачем, з урахуванням вимог та положень ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами".
В період зберігання арбітражних проб звернень з приводу надання їх для проведення
дослідження в незалежній лабораторії від відповідача не надходило, арбітражні проби Відповідач не забирав, тому за спливом строку консервації (зберігання) арбітражних проб вони були утилізовані, оскільки їх подальше зберігання було недоцільним, так як могло призвести до зміни складу і властивостей проб стічних вод та отримання незалежною лабораторією недостовірних результатів дослідження арбітражних проб.
Отже, відповідач не скористався своїм правом, результати інформації лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовий не спростовані.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 127 492,31 грн.
Невиконання Відповідачем передбаченого договором обов'язку щодо перерахування Позивачу додаткової плати за понаднормативний скид забруднень, розмір яких визначено у відповідності із положеннями Правил № 118, є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні статті 610 ЦК України та підставою для стягнення відповідного боргу в порядку статті 625 цього Кодексу.
Відповідачем не виконані зобов'язання з перерахування заборгованості додаткової плати за понаднормативний скид забруднень у встановлений строк (10 днів з дні отримання рахунку), а отже, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання зі сплати за скид понаднормативних забруднень.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 15 961,10 грн, 3% річних у розмірі 1 510,00 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2 721,36 грн.
Щодо суми пені
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що договором не передбачено нарахування пені за відповідальність споживача за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод перевищенням ДК забруднюючих речовин на додаткову плату.
Тому, вимоги в частині стягнення з відповідача суми 15 961,10 грн пені, нарахованої позивачем на вказану суму, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.
Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується та її розмір.
Приписами частини 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено порядок визначення розміру пені, а саме: у відсотковому співвідношенні від подвійної облікової ставки НБУ. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено обмеження розміру пені, яка може бути стягнута за певний період, а не її розмір. Конкретний розмір пені (відсоток) у будь-якому разі повинен бути встановлений за згодою сторін.
Тому, саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань на додаткову плату та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 15 961,10 грн задоволенню не підлягає.
Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 510,00 грн за період з 01.10.2023 по 20.03.2024 на суму 90 141,37 грн, за період з 01.01.2024 по 20.03.2024 на суму 37 350,94 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 721,36 грн за жовтень 2023 року - березень 2024 року на суму 90 141,37 грн та січень 2024 року - березень 2024 року на суму 37 350,94 грн.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починаться з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 510,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 721,36 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 700,75 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чобаняна Романа Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська область, Кам'янський район, смт Аули, Комплекс будівель та споруд № 2; код ЄДРПОУ 34621490) основну заборгованість у розмірі 127 492,31 грн., 3% річних в розмірі 1 510,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 721,36 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 700,75 грн.
В іншій частині позову (пені у розмірі 15 961,10 грн) відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 02.09.2024.
Суддя В.Г. Бєлік