пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про залишення заяви без розгляду
29 серпня 2024 року Справа № 903/674/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали справи №903/674/24
за заявою фізичної особи - підприємця Фіщука Владислава Володимировича, м. Луцьк
про відкриття провадження про неплатоспроможність,
заявник: н/з.
У зв'язку з неявкою заявника, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
встановив:
23.07.2024 на адресу суду надійшла заява підприємця Фіщука Владислава Володимировича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Савчука Антона Миколайовича.
Заява обґрунтована неможливістю здійснити погашення боргу перед трьома кредиторами в сумі 1 312 884 грн 98 коп.
Ухвалою суду від 26.07.2024 прийнято заяву ФОП Фіщука В.В. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на 12.08.2024 о 12.30 год. Явку заявника у судове засідання визнано обов'язковою. Зобов'язано заявника подати суду пояснення щодо зареєстрованого як фізичної особи-підприємця місця знаходження за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу суду від 26.07.2024 надіслано судом на адресу місця реєстрації та проживання заявника, яка вказана ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (а.с.1-2) та зазначена у паспорті (а.с.8), та витязі з реєстру територіальної громади(а.с.42), копія якого додана до матеріалів заяви: АДРЕСА_2 .
Також з метою додаткової комунікації із заявником ухвала суду від 26.07.2024 була надіслана на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_1) зазначену ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка доставлена 26.07.2024 о 14.41 год.
05.08.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600279425216 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв'язку ф.20 від 03.08.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 81-82).
07.08.2024 на адресу суду надійшла заява ФОП Фіщука В.В., в якій він зазначає, що з реєстру судових рішень та інтернет порталу «Судова влада» йому стало відомо, що ухвалою суду від 26.07.2024 прийнято його заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначено підготовче засідання на 12.08.2024 о 12.30 год та визнано його явку обов'язковою. Зазначив, що з 05.01.2018 він зареєстрований як фізична особа-підприємець у квартирі АДРЕСА_3 , яка належала його батькові ОСОБА_1 та відчужена у 2019 році. Вказав, що з 06.09.2019 зареєстрований та проживає у житлі своєї тітки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 . Просить підготовче засідання, котре призначене на 12.08.2024, проводити за його відсутності, у зв'язку з перебуванням у запланованому службовому відрядженні, яке не може бути відкладеним, та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 12.08.2024 зазначену заяву відхилено, підготовче засідання відкладено на 29.08.2024 о 14.30 год, викликано заявника особисто для участі у підготовчому засіданні.
Ухвалу суду від 12.08.2024 надіслано судом на адресу місця реєстрації та проживання заявника: АДРЕСА_2 .
Разом з цим, ухвалу суду від 12.08.2024 надіслано на адресу місця знаходження фізичної особи-підприємця Фіщука В.В.: АДРЕСА_1 , яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10-12).
З метою додаткової комунікації із заявником ухвала суду від 12.08.2024 була надіслана на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_1) зазначену ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка доставлена 14.08.2024 о 17.05 год.
22.08.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 06 002 827 895 98 надісланий на адресу місця реєстрації та проживання заявника: АДРЕСА_4 , повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв'язку ф.20 від 20.08.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 87-89).
З аналогічною відміткою повернувся до суду поштовий конверт за ідентифікатором №06 002 827 896 01 надісланий судом на адресу місця знаходження фізичної особи-підприємця Фіщука В.В.: АДРЕСА_1 (а.с. 90-92).
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, божник був належним чином повідомлений про призначення підготовчого засідання у справі. Суд вжив усіх можливих заходів щодо його повідомлення про час, місце та дату підготовчого засідання.
29.08.2024 ФОП Фіщук В.В. надіслав на електронну адресу суду заяву від 27.08.2024, в якій просить підготовче засідання 29.08.2024 проводити за його відсутності (а.с. 93).
Разом з тим, згідно Акту від 29.08.2024, складеного старшим інспектором канцелярії Господарського суду Волинської області Власюк О.М., за наслідками відкриття електронного листа, який надійшов від ФОП Фіщук В.В. (електронна скринька ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу суду виявлено, що вказаний лист надісланий без накладення кваліфікованого електронного підпису (а.с. 94).
Оцінюючи подану заяву, перевіривши на відповідність загальним вимогам щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, викладеним у статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для її повернення без розгляду.
Правилами частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з частиною 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Процесуальні документи, скріплені електронним цифровим підписом, можуть бути надіслані учасниками справи на офіційну електронну адресу суду. А суди зобов'язані перевіряти такі документи та обґрунтувати свої висновки з посиланням на протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Такі висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові Суду від 3 травня 2022 року у справі №205/5252/19.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги":
- автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;
- електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи;
- електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Норма частини 6 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачає, що саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відтак, документи, які подаються до суду шляхом їх направлення на електронну адресу суду, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом, у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Виходячи з наведених правових норм заява, що оформлена у вигляді документа у паперовій формі (тобто, не містить електронні дані), має містити власноручний підпис позивача або його представника, а його примірник надісланий електронною поштою повинен бути скріплений електронним цифровим підписом.
Протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису (КЕП) відсутній, оскільки заява не скріплена електронним цифровим підписом взагалі.
Положеннями частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
У порушення вище викладених правових норм заява від 27.08.2024, яка надійшла на електронну адресу Господарського суду Волинської області, не підписана електронним цифровим підписом (ЕЦП), що унеможливлює ідентифікацію особи, яка звернулась до суду з цією заявою, а отже заява про розгляд справи №903/674/24 без участі підприємця Фіщука В.В. не підписана останнім.
Враховуючи викладені вище обставини, суд повертає заяву підприємцю Фіщуку В.В. без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що боржник повторно не з'явився в підготовче засідання суду, яке мало відбутися 29.08.2024 року. Причин неявки не повідомив, клопотань/заяв по суті справи до суду не подав.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (ст.1 КУзПБ).
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (ст.1 КУзПБ).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на наступне.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КУзПБ обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 КУзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
З моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведення інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації та інше). Без особистої участі самого боржника контроль за діями боржника та керуючого реструктуризацією, виявлення майна боржника, його інвентаризацію, перевірка достовірності даних щодо доходів та майна боржника у випадку знаходження (отримання) за межами країни фактично неможливий. Тобто фактично проведення процедури неплатоспроможності за відсутності самого боржника не є можливим.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
У даному випадку під майном слід вважати усі види майнових активів боржника, в тому числі гроші, нерухоме майно, рухоме майно, цінні папери, майнові права тощо.
Без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, необхідно ураховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Як зазначалось вище, відповідними ухвалами суду явка ФОП Фіщука В.В. визнавалась судом обов'язковою. Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа, який посвідчує його особу (паспорт/посвідчення/закордонний паспорт тощо посвідчує особу лише його власника), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника.
Незважаючи на наявність такого зобов'язання, заявник в підготовче засідання двічі не з'явився. Доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, суду не надав.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, заявник не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду.
Аналогічна позиції висвітлена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі №905/458/21.
Суд зазначає, що Кодекс не містить у собі положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст.11 ГПК України.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Зважаючи на неприбуття заявника в судове засідання повторно, неповідомлення ним про причини неприбуття до суду повторно та неможливість розгляду справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви фізичної особи підприємця Фіщука Владислава Володимировича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 ч.1 ст. 226, ст.232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Заяву фізичної особи підприємця Фіщука Владислава Володимировича від 27.08.2024 про розгляд справи без його участі - повернути без розгляду.
2. Заяву фізичної особи підприємця Фіщука Владислава Володимировича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України. Ухвала суду підписана 02.09.2024
Суддя С. В. Бідюк