29 серпня 2024 року м.Суми
Справа №587/419/24
Номер провадження 22-ц/816/1264/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку окремого провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 лютого 2024 року, в складі судді Черних О.М., ухвалене у м. Суми,
12 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однієї сім'єю зі своїм загиблим братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 є його рідним братом, з яким після смерті батьків вони постійно проживали однією родиною в одному будинку, вели спільне господарство. Ні в нього, ні в брата родини не було. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання обов'язків військової служби.
Звернення в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне для оформлення соціальних виплат та спадкових прав на домоволодіння після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання ним обов'язків військової служби, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1990 року по день смерті ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з рішенням суду Міністерство оборони України оскаржило його в апеляційному порядку. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази ведення спільного господарства заявником та загиблим ОСОБА_3 , а довідки Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 03 серпня 2023 року №87, №88, №89 про спільне проживання та ведення спільного господарства викликають сумнів щодо достатності доказів.
Вважає, що у заявника фактично виник спір з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу і який заперечує проти такого факту, що виключає можливість розгляду цієї заяви в порядку окремого провадження, тому заяву слід залишити заяву без розгляду з роз'ясненням заявнику права на звернення з такими вимогами в порядку позовного провадження .
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Сторони належним чином повідомлені, проте в судове засідання не з'явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без сторін, так як їх позиція є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав заяви, поданої до суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідними братами, батьками яких є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 , свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серія НОМЕР_4 . (а.с. 9, 10, 11, 12).
ОСОБА_3 , проходив військову службу на посаді навідника кулеметного взводу 3 механізованого батальйону військового частини НОМЕР_5 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка, Пологівського району Запорізької області. Похований ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища м. Суми, згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 14 серпня 2023 року № 276, що підтверджується довідкою № 01-11/154 - К від 25.08.22023 року. (а.с. 13, 17).
Згідно з довідками Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 03.08.2023 року № 87, №88, №89, ОСОБА_3 з 18.03.1996 року та по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_10 , був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з яким проживав без реєстрації брат - ОСОБА_1 з 1990 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали в одному будинку та вели спільне господарство (а.с. 15, 18).
Сповіщенням сім'ї №46/2023, щодо загибелі члена родини адресоване братові загиблого солдата - ОСОБА_1 (а.с. 16).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником підтверджено належними доказами факт проживання однієї сім'єю зі своїм загиблим братом-військовослужбовцем ОСОБА_3 , що йому необхідно для отримання соціальних пільг, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, та оформлення спадкових прав.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Як вбачається, встановлення факту проживання однієї сім'єю зі своїм загиблим братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідно для оформлення соціальних виплат та спадкових прав на домоволодіння.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПУ України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно із п. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.
Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ у випадках, зазначених у п.п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України обставини які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_1 однієї сім'єю зі своїм загиблим братом-військовослужбовцем ОСОБА_3 .
У якості доказу факту проживання заявника однією сім'єю із загиблим братом ОСОБА_3 було надано довідки Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 03 серпня 2023 року №87, №88, №89, а також сповіщенням сім'ї №46/2023, щодо загибелі члена родини адресоване саме братові загиблого солдата - ОСОБА_1 . Зазначені документи видані уповноваженими органами в межах їх компетенції та є належними та достатніми доказами у справі.
Матеріалів справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживали в АДРЕСА_1 та вели домашнє господарство, були пов'язані спільним побутом, спільно харчувалися, фактично мали спільний бюджет, разом обробляли присадибну ділянку, утримували житловий будинок та надвірні будівлі, здійснювали ремонт будівель свого двору.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення такого факту, що має юридичне значення, суд першої інстанцій розглянув у порядку окремого провадження, його встановлення не пов'язувалося з вирішенням спору, а було необхідним для подальшого подання заявником, з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги за загиблого брата-військовослужбовця, документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і братом ОСОБА_3 станом на день загибелі останнього, та для подальшого оформлення спадкових прав.
З огляду на викладене доводи Міністерства оборони України щодо наявності в цій справі спору про право та необхідності її розгляду за правилами позовного провадження судочинства є необґрунтованими.
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина