Справа №766/13426/24
н/п 1-кп/766/3360/24
02.09.2024
Херсонський міський суд Херсонської області
у складі : головуючого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора ОСОБА_3 ;
?обвинуваченої ОСОБА_4 ;
?потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні (судовий розгляд) кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231020000508 від 28.05.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вченні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 185 частиною першою ст. 357 Кримінального кодексу України (далі КК),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що 27.05.2024 близько 08:47 год., переслідуючи прямий мотив, спрямований на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , здійснила крадіжку банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є електронним платіжним документом та офіційним документом і належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який з власної необережності залишив її в банківському автоматі за вище вказаною адресою.
2. Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 в цій частині кваліфіковані за частиною першою ст. 357 КК України як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів або інших особистих інтересах.
3. Продовжуючи свою злочинну діяльність, в умовах воєнного стану, який було введено на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, ОСОБА_4 27.05.2024 у проміжок часу з 08:47 год. до 11:31 год., переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, умисно, перебуваючи в наступних магазинах: ТОВ «АТБ» за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія 15-2, «Файно» за адресою: м. Херсон, проспект Святих Кирила та Мефодія 20, ПП «Королькова» за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова 17А, ТОВ «СІЛЬПО» за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 27А, ФОП «Пивна Кружка» за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 3, «Файно» за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 6А, «3ООМагазин» за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 6А, «MIDA» за адресою: м. Херсон, вулиця Робоча 201, «ТНЕ MIASKO» за адресою: АДРЕСА_3 , маючи у користуванні раніше викрадену банківську картку з номером НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та яка належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснила з його рахунку крадіжку грошових коштів у сумі 4192 гривні 21 коп., розпорядившись коштами на власний розсуд, шляхом безконтактного розрахунку за товари в магазинах, заподіявши при цьому матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 4192 гривні 21 копійка.
4. Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 в цій частині кваліфіковані за частиною четвертою ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених Судом обставин
5. Визначаючи обсяг доказів, які мають досліджуватись під час судового розгляду цього кримінального провадження, Суд, з'ясувавши позицію сторін кримінального провадження, ухвалив визначити такий порядок:
допит потерпілого,
дослідження письмових доказів,
дослідження матеріалів, що характеризують обвинувачену.
6. Обвинувачена свою вину визнала, але надавати показання в судовому засіданні відмовилася, зазначивши, що стороною обвинувачення усі обставини, які оголошені в обвинувальному акті, вказані вірно.
Відповідно до пунктів 4), 5) частини третьої ст. 42 КПК України, обвинувачений має право не говорити нічого з приводу обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також давати пояснення, показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
Враховуючи надані обвинуваченому законом права відмовитись від надання показань, пояснень, в тому числі під час судового засідання, суд визнав допит обвинуваченої необов'язковим.
Однак, при цьому, на переконання суду, позиція обвинуваченої щодо визнання вини є добровільною.
7. Під час допиту потерпілого, останній пояснив, що 27.05.2024 року о 08 год 30 хв. знімав грошові кошти у банкоматі MTB Dank, що знаходиться у будинку АДРЕСА_2 . Поза нього стояли дві жінки, обличчя яких він не пам'ятає, проте помітив, що одна з них була у головному уборі світлого, майже білого, кольору з козирком. Він відволікся і забув витягнути карту з банкомату. Потім біля 11-тої години звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з тим, щоб картку заблокували. Однак від банку дізнався, що з картки списано 4 192 гривні 21 коп.
8. Суд дослідив і приєднав до матеріалів справи такі докази, на підставі яких встановив обставини справи, що викладені в обвинуваченні і підтверджують показання потерпілого:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231020000508 від 28.05.2024 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.05.2024;
- рапорт про реєстрацію заяви в ЄО за №6549 від 27.05.2024р.;
- рапорт про дозвіл щодо отримання дозволу на внесення до ЄРДР діяння, що вчинила обвинувачена за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України:
- постанова про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень від 27.06.2024;
- копія виписки з банківського рахунку платіжної картки НОМЕР_1 ;
- протокол огляду місця події від 27.05.2024 р. (місцезнаходження банкомату), фототаблицею;
- заява обвинуваченої про добровільну видачу працівникам поліції банківської картки НОМЕР_1 та продуктів, які було куплено за допомогою вказаної картки;
- протокол огляду місця події від 27. 05.2024 з фототаблицею щодо фіксації факту видачі обвинуваченою продуктів харчування та банківської картки;
- розписка потерпілого в отриманні банківської картки та продуктів харчування як відшкодування за спричинену шкоду;
- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03.06.2024 за адресою: АДРЕСА_4 (ТОВ «Фоззі-ФУД»);
- протокол огляду відеозапису від 10.06.2024 за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 27А (ТОВ «Фоззі-ФУД»), разом з оптичним диском;
- протокол огляду відеозапису від 04.06.2024 за адресою: м. Херсон, проспект Будівельників 3 (магазин «Пивна кружка»), разом з оптичним диском;
- протокол огляду відеозапису від 12.06.2024 за адресою: АДРЕСА_5 (магазин «Мида»), разом з оптичним диском;
протокол огляду відеозапису від 07.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 (ТОВ «АТБ»), разом з оптичним диском;
Також Судом були досліджені матеріали, що характеризують обвинувачену, а саме: копію паспорта; довідку про відсутність судимостей; довідку №484 від 29.05.24 про те, що обвинувачена на обліку у нарколога не перебуває та довідку №301 про те, що на обліку у психоневрологічній поліклініці не перебуває.
ІІІ. Мотиви Суду
9. Кримінальна відповідальність за частиною першою ст. 357 КК України настає за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.
10. Отже, предметом злочину, передбаченого ст. 357 КК України, є: зокрема, офіційні документи, у тому числі електронні, штампи, печатки; приватні документи, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
11. Згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом, зокрема, в цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовчій діяльності.
12. Відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) - засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Тобто, як видно з аналізу законодавчих положень, платіжна картка є різновидом офіційних документів.
13. Отже Суд вважає, що в діях обвинуваченої наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 357 КК України, оскільки банківська (платіжна) картка відповідно до закону є різновидом офіційних документів.
14. Кримінальна відповідальність за частиною четвертою ст. 185 КК України настає за крадіжку, вчинену, зокрема, в умовах воєнного або надзвичайного стану.
15. З 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX було введено воєнний стан.
16. Отже, діяння, яке полягає у таємному викраденні майна і вчиняється в цей період, має кваліфікуватися за частиною четвертою ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена у період воєнного стану.
17. Проаналізувавши показання потерпілого, дослідивши письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення правильно кваліфіковано діяння, що вчинене обвинуваченою, як таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, оскільки заволодіння коштами, що знаходилися на банківському рахунку потерпілого і обертання їх на свою користь через купівлю товарів з використанням платіжної картки потерпілого відбулося у таємний спосіб, за необізнаності останнього, що є обов'язковою ознакою діяння, передбаченого ст. 185 КК України.
18. Суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчинених кримінальних правопорушеннях доведена у повному обсязі і стороною обвинувачення дотримано стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
ІV. Призначення покарання
19. Санкцією частини першої ст. 357 КК України передбачено покарання у виді:
штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
пробаційний нагляд на строк до трьох років, або
обмеженням волі на той самий строк.
20. Санкцією частини четвертої ст. 185 КК України передбачено покарання у виді: позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
21. Під час судового розгляду обвинувачена вину визнала і щиро покаялась (попросила пробачення), а тому Суд вважає, відповідно до пункту 1 частин першої ст. 66 КК України, цю обставину такою, що пом'якшує покарання обвинуваченого.
22. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК, не встановлено.
23. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК).
24. У зв'язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити таке покарання:
за частиною першою ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за частиною четвертою ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
оскільки має місце сукупність правопорушень, то відповідно до частини першої ст. 70 КК України Суд вважає за можливе шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять).
25. Проте Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
26. В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.
27. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності є підставою для застосування до обвинуваченого статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
28. У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
29. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
30. Цивільний позов по справі не заявлявся.
31. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
32. Експертизи не проводилися, експерти та спеціалісти не залучалися, процесуальних витрат, які підлягають відшкодування відповідно до 124 КПК не понесено.
33. Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його застосування Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 381, 382 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
3. Відповідно до частини першої ст. 70 КК України за сукупністю правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять).
4. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
5. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_4 :
5.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
5.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
5.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
6. Початок іспитового строку ОСОБА_4 слід рахувати з моменту проголошення вироку.
7. Запобіжний захід не обирати.
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
9. Прокурор, обвинувачений мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
10. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору
11. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1