г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/597/20
Номер провадження 2/213/1596/24
02 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Мазуренко В.В., розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву від 14 січня 2016 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. На підставі договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок, надана кредитна картка та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 9000,00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20.04.2020 складала 25 100,72 грн, з яких: 11097,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3988,84 грн - заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість; 8342,72 грн - нарахована пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1171,46 - штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача зазначений розмір заборгованості.
В судове засідання сторони не викликались. Від відповідача відзив на позов не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
22 грудня 2020 року Широківським районним судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі.
На підставі розпорядження №779 Широківського районного суду Дніпропетровської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2024 року, справу передано у провадження судді Мазуренка В.В.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року справу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
14 січня 2016 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка в сукупності з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складає Договір про надання банківських послуг.
Відповідно до довідок позивача, за умовами кредитного договору відповідачу 14.01.2016 була надана кредитна картка № 4149437858934555 та цього ж дня здійснено старт карткового рахунку та встановлений кредитний. Кредитний ліміт неодноразово змінювався, в тому числі 16.08.2016 кредитний ліміт збільшено до 9000 грн, 20.03.2019 - зменшено до 0,00 грн.
Із виписки по карті відповідача видно операції по зняттю готівки в банкоматах банку, оплати за придбані товари, поповнення готівкою своєї картки. Також з карткового рахунку здійснювалось списання процентів за користування кредитним лімітом, нараховувався штраф за прострочку по кредиту.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору станом на 20 квітня 2020 року складає 25 100,72 грн, яка складається з: 11 097,70 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 3988,84грн - залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість; 8342,72 грн - заборгованість по пені; 1671,46 - заборгованість по судовим штрафам.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.
У Анкеті-заяві відповідача від 14.01.2016 процентна ставка не зазначена; крім того, у цій Анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками, пенею та штрафи.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування процентів, позивач посилається на Умови та правила надання банківських послуг, відповідно до п.2.1.1.12.7.2 яких в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.6.1 договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Позивач вказує, що в редакції Умов та правил надання банківських послуг, що почали діяти з 01 березня 2019 року, відповідно до п. 2.1.1.2.12, сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнтом, останній зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлені за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Однак, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з такими Умовами та Правилами було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Також суд не може прийняти до уваги як належний доказ витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», оскільки такий не підписаний сторонами та останній містить лише інформацію щодо умов різних видів тарифів і не конкретизує, який саме тип кредитного продукту оформлено відповідачу, оскільки кожен з них має свої особливості, різні умови щодо розміру процентної ставки.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 8 342,72 грн та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) в загальному розмірі 1671,46 грн, а також 3 988,84грн - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, оскільки як зазначає позивач вказаний вид відсотків встановлений за домовленістю сторін та впроваджений з 01.03.2019 року шляхом внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг. Однак як зазначалось вище, такі Умови та Правила не можуть вважатися частиною договору укладеного між сторонами.
Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 11097,70 грн.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, у розмірах встановлених законом, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України (сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми або сплата процентів у розмірі визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України) позивач не пред'явив.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 929,35 грн (11097,70 * 2102 / 25100,72).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 626, 628, 625, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12, 13, 76-81, 89, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 247, 263, 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 14 січня 2016 року в розмірі 11 097 (одинадцять тисяч дев'яносто сім) гривень 70 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в розмірі 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 35 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 02 вересня 2024 року.
Суддя В.В. Мазуренко