Справа № 212/4645/24
2-а/212/29/24
30 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Пустовіта О.Г., при секретарі судового засідання: Голуб О.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У травні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гливук М.І., звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 і просить суд скасувати постанову № 246 від 03.05.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень, а також просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначила, що 30.04.2024 року головним спеціалістом відділення військового обліку та бронювання солдатів та сержантів запасу ОСОБА_4 відносно позивача ОСОБА_2 складено протокол № 236 про адміністративне правопорушення за порушення Правил обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме не проходження медичного огляду. 03.05.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 винесено Постанову № 246 за справою про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП із накладенням на останнього адміністративного стягнення в розмірі 850,00 грн. Відповідно до вказаної Постанови, ОСОБА_2 як військовозобов'язаний проходив медичний огляд у 2009 році. Однак, пунктом 3.2 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 встановлено, що повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міський ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач вбачає в діях ОСОБА_2 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП через те, що останній не пройшов медичний огляд впродовж п'яти років з 2009 року. Позивач інкриміноване правопорушення не визнає, з постановою не згоден, вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона є безпідставною, незаконною та винесеною з порушенням вимог матеріального законодавства.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 49 КАС України залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.
Відповідач скористався своїм правом надання відзиву на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що проаналізувавши зміни, які вносились до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 з дати прийняття зазначеного нормативного акту та з урахуванням його останньої редакції, норма щодо проходження військовозобов'язаним медичного огляду один раз у 5 років ВЛК була не змінною. Відповідачем зауважено, що позивач останній раз проходив медичний огляд у 2009 році, а тому відповідно мав повторно пройти у 2014 р., 2019 р. та 2024 р. В період з 2009 року по 2024 рік позивач не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду. Останній прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 30.04.2024 року. Відповідно, згідно статті 254 КУпАП відносно позивача був оформлено протокол, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, та винесена постанова за частиною 2 статті 210 КУпАП (чинний станом на 03.05.2024 - на момент складання протоколу).
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома, з заявами та клопотаннями не звертався.
Приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до копії Постанови № 246 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03 травня 2024 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за порушення Правил обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме не проходження медичного огляду.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з частиною 2 ст. 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В контексті правопорушення, передбаченого 210 КУпАП, поведінка особи набуває протиправного характеру після виявлення правопорушення, за наявних обставин - після виявлення неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду.
Суд погоджується з доводами представника позивача, що в даному випадку вчинення ОСОБА_2 правопорушення мало триваючий характер, а тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно обчислювати саме з моменту виявлення правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові, особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі не було надано належних доказів, які б дали можливість встановити суду коли саме відповідачем була проведена звірка облікових даних та встановлено, що ОСОБА_2 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження повторного медичного огляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 236 від 30.04.2024 року, у ньому не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. Відсутня інформація за якою саме ознакою кваліфіковані дії за ч. 2 ст. 210 КУпАП, повторність чи вчинення адміністративного правопорушення в особливий період. В постанові № 246 від 03.05.2024 року не зазначено дати, часу та місця вчинення та або виявлення зазначеного в постанові порушення. Окрім того, жодних доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, того факту, що відповідачем були вжиті заходи для направлення позивача ОСОБА_2 на ВЛК матеріали справи також не містять.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Такий обов'язок є безспірним, прямо передбачений законом і має бути виконаний суб'єктом владних повноважень відповідно до статті 19 Конституції України задля забезпечення правового порядку в Україні.
З огляду на те, що медичний огляд було пройдено 13 травня 2009 року - строком складання протоколу про адміністративне правопорушення є 14 серпня 2014 року. Тобто, з моменту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, яке є триваючим, було пропущено строк накладення адміністративного стягнення, а тому, ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі начальника ОСОБА_3 , при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 повинен був ухвалити рішення про закриття провадження у справі на підставі ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 ч. 7 КУпАП.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Ураховуючи викладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що постанова № 246 по справі про адміністративне правопорушення від 03.05.2024 року є протиправною та відповідно підлягає скасуванню, а провадження - закриттю, тому позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову у справі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн., відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 132, 139, 243, 286, 393 КАС України, суд
Позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову № 246 від 03.05.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу - скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 30 серпня 2024 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт