м. Київ
30 серпня 2024 року
справа №520/25424/23
адміністративне провадження № К/990/31727/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року
у справі № 520/25424/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просила суд:
- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо незняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з обліку платників податків і зборів, як фізичної особи-підприємця протиправною;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області зняти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з обліку платників податків і зборів як фізичну особу-підприємця;
- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області кошти сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, позов задоволено.
Визнано бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо незняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з обліку платників податків і зборів як фізичної особи-підприємця протиправною.
Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області зняти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з обліку платників податків і зборів як фізичну особу-підприємця.
14 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якій скаржник просить скасувати рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З огляду на предмет спору, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, та оскільки передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 520/25424/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер