30 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/7967/23 пров. № А/857/4233/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Баб'юк П.М.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м.Тернополі 07 лютого 2024 року, повне судове рішення складено 07 лютого 2024 року, у справі № 500/7967/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
11.12.2023 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Управління), просила:
визнати протиправними дії Управління щодо відмови у врахуванні довідок Головного управління ДПС у Тернопільській області довідок від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №51/10/19-00-10-33 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби;
зобов'язати Управління враховувати довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №51/10/19-00-10-33 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби при здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Суд першої інстанції вказав, що право ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ підтверджено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі 500/1353/22, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом. Суд першої інстанції зазначив, що довідка від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (6 ранг), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Суд першої інстанції вказав, що, також, до заяви від 26.01.2022 позивачем подано довідку від 25.01.2022 №51/10/19-00-10-33, яка містить відомості про нараховану премію та грошову допомогу до відпустки на суму 2151,00 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що всі відображені у вищевказаних довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, відповідно до Закону №1058-IV. Скаржник вказує, що законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менше як 20 років стажу на таких посадах. Скаржник зазначає, що позивач працювала в органах Державної податкової служби на посадах, за якими присвоюється спеціальне звання, однак, які не зараховуються до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Скаржник зауважує, що з 06.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №465 від 22.07.2016 втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України №503-р від 12.09.1997, яким було віднесено до 4-5 категорій посад державних службовців відповідні посади в місцевих державних податкових адміністраціях. Скаржник вважає, що відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зауважує, що довідки про складові заробітної плати від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 та №51/10/19-00-10-33 не можуть бути враховані при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки не відповідають пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016. Скаржник також вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність нового спору.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області з жовтня 2016 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №60 від 31.01.2022 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 18.05.1994 по 29.02.2016 до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 26.01.2022.
Листом від 13.09.2022 Управління повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати період роботи з 18.05.1994 по 29.02.2016 до стажу державної служби та перевести з пенсії, призначеної відповідно до Закону № 105 8-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХП та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 26.01.2022, однак додаткової регламентації порядку виконання задоволених позовних вимог резолютивна частина рішення суду не містить, а саме не вказано які довідки про складові заробітної плати повинні бути враховані. Зазначено, що рішення суду можливо виконати лише з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265, але тоді розмір пенсії буде меншим від отриманого.
Вважаючи, що Управління безпідставно не враховує довідки від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 та №51/10/19-00-10-33, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), відповідно до пункту 10 розділу XI якого державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Закон №3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22, яке набрало законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ за наявності необхідного стажу роботи на державній службі.
При цьому, суд у зазначеній справі дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями. Суд вказав, що законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.
Оскільки відповідно до положень частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що аргументи скаржника щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є безпідставними та не можуть предметом доказування в межах спірних правовідносин. Такі могли бути включені Управлінням до апеляційної (касаційної) скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №500/1353/22.
Водночас, у справі №500/1353/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 26.01.2022, з врахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Головним управління ДПС у Тернопільській області, суд першої інстанції зазначив, що у оскарженій відмові Управління відсутні зауваження до вказаних довідок, а тому додаткової регламентації порядку виконання задоволених позовних вимог резолютивна частина рішення не потребує.
Таким чином, в межах спірних правовідносин предметом дослідження є наявність правових підстав для врахування Управлінням довідок Головного управління ДПС у Тернопільській області довідок від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №51/10/19-00-10-33 про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо відсутності нового спору в цій частині, оскільки вказані довідки не були предметом дослідження у справі №500/1353/22, правова оцінка судом таким не надавалась.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, відповідно до пункту 4 якого пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Така форма затверджувалась Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зокрема форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, які й подані позивачем.
Довідка від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на суму 14060,00 грн, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за останньою займаною ОСОБА_1 посадою завідувача сектору станом на січень 2022 року та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (6 ранг), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка від 25.01.2022 №51/10/19-00-10-33 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за грудень 2021 року та містить відомості про нараховану премію та грошову допомогу до відпустки на суму 2151,00 грн. На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків у грудні 2021.
Оскільки всі відображені у вказаних довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та зобов'язання Управління враховувати довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.01.2022 №50/10/19-00-10-33 та №51/10/19-00-10-33 при здійсненні переведення позивача з пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено правові підстави для задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 500/7967/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко