30 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/18308/23 пров. № А/857/5191/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Гудими Н.С.), ухвалене за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи в м.Рівне 24 січня 2024 року, повне судове рішення складено 24 січня 2024 року, у справі № 460/18308/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
31.07.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Управління), просив: визнати протиправними дій щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати щомісячної грошової доплати до пенсії в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов'язати Управління нарахувати та виплатити таку доплати з 01.03.2023.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Суд першої інстанції вказав, що зважаючи на здійснений перегляд розміру пенсії позивача і її перерахунок після 01.03.2018, внаслідок якого розмір пенсії підвищився (з 50% до 64% сум грошового забезпечення), ГУ ПФУ в Рівненській області обґрунтовано, з урахуванням вимог постанови №713, припинено нарахування і виплату позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.05.2023.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що перерахунок пенсії з 01.03.2023 був здійснений з метою усунення порушення права позивача на належний розмір пенсії, згідно з оновленою довідкою. Скаржник вказує, що такий перерахунок не може вважатися перерахунком у зв'язку з зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Скаржник зазначає, що пенсія на виконання Постанови №713 після 01.03.2023 не перераховувалась. Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 21.10.2001 отримує пенсію за вислугу років, у розмірі 50% сум грошового забезпечення з урахуванням 20 років вислуги; а з 01.05.2023 - у розмірі 64% грошового забезпечення з урахуванням 23 років вислуги, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в Управління з заявою щодо нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Листом Управління від 27.06.2023 повідомлено ОСОБА_1 , що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з військової служби під час часткової мобілізації з врахуванням довідки про грошове забезпечення, поданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Основний розмір перерахованої пенсії на 01.05.2023 склав 9245,84 грн (14446,63 грн * 64 %). Збільшення основного розміру пенсії внаслідок перерахунку склало 6193,59 грн, тобто перевищило 2000,00 грн., а тому відсутні підстави для відновлення виплати доплати, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року ухвалив Постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Отже, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.
Аналізуючи положення пункт 1 Постанови № 713, апеляційний суд дійшов висновку, що доплата, встановлена цим пунктом, розповсюджується на:
- осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби);
- осіб, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати;
- осіб, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
З матеріалів пенсійної справи позивача суд першої інстанції встановив, що з 01.07.2021 позивачу встановлено доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до положень постанови №713. При цьому, розмір пенсії у відсотковому значенні становив 50% сум грошового забезпечення і складав 3052,25 грн та обчислювався, виходячи з таких складових: посадового окладу - 3260 грн, окладу за військовим званням - 950 грн, процентної надбавки за вислугу років (45%) -1894,50 грн., разом на суму 6104,50 грн.
Аналогічно, за результатами подальших перерахунків пенсії позивача, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, останньому нараховувалася доплата до пенсії в розмірі 2000 грн. Розмір грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок пенсії (первинний розмір якої складав 50% грошового забезпечення), також становив 6104,50 грн та обчислювався, виходячи з таких складових: посадового окладу - 3260 грн, окладу за військовим званням - 950 грн, процентної надбавки за вислугу років (45%) - 1894,50 грн.
В подальшому, на підставі отриманої з ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 16.02.2023 №422 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з протоколом про перерахунок пенсії позивача з 01.05.2023, основний розмір пенсії позивача встановлений як 64% сум грошового забезпечення і склав 9245,84 грн.
Відповідно до протоколу про перерахунок, пенсія позивача обчислена, виходячи з таких складових: посадового окладу - 3000 грн, окладу за військовим званням - 950 грн, процентної надбавки за вислугу років (45%) - 1777,50 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 8719,13 грн., разом 14446,63 грн.
Таким чином, в спірному випадку мала місце зміна показника основного розміру пенсії з 50 % сум грошового забезпечення, з яких здійснюється обрахунок пенсії, до 64% грошового забезпечення.
Отже, оскільки станом до 01.05.2023 розмір пенсії позивача становив 3052,25 грн (50% сум грошового забезпечення), а після її перегляду і перерахунку з 01.05.2023 - 9245,84 грн (64% грошового забезпечення), тобто розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн., в Управління відсутні правові підстави для нарахування і виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.05.2023, з урахуванням вимог Постанови №713.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Висновків Верховного Суду у справах, на які покликається скаржник в апеляційній скарзі, до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки сформовані за інших фактичних обставин та не є релевантними до спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви відсутності підстав для задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 460/18308/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко