30 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28401/23 пров. № А/857/4697/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Костецького Н.В.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу в м.Львові 23 січня 2024 року, повне судове рішення складено 23 січня 2024 року, у справі №380/28401/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
01.12.2023 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління), просила: - визнати протиправними дії Управління щодо відмови здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 184 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; - зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату з основним розміром 74% пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №184 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 безпідставно не були враховані додаткові складові, адже за вищезгаданим висновком Великої Палати Верховного Суду пункт 1 постанови №103 з дати її прийняття суперечив приписам Закону №2262-ХІІ та не підлягав врахуванню, а для цілей перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018, а не 05.03.2019. Суд першої інстанції вказав, що в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 13.05.2021 №184 такі складові враховані за березень 2019, а не на 01.03.2018. Суд першої інстанції дійшов висновку, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача за березень 2019 є підставою для перерахунку пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що не були відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення. Скаржник вказує, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Скаржник зазначає, що наявні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки. Скаржник вказує, що позивач набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №380/13386/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 на підставі нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 13 травня 2021 року № 184 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Вважаючи, що наявні підстави для перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» №184 від 13.05.2021, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №380/13386/21, яке набрало законної сили 19.10.2021, встановлено, що у позивача ОСОБА_1 виникли підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 13 травня 2021 року № 184.
При цьому у вказаному судовому рішенні зазначено, що позовна вимога щодо визначення дати проведення перерахунку пенсії є передчасною, оскільки повноваження щодо визначення дати, з якої повинен проводитись перерахунок пенсії належать до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а таких рішень останнім не приймалось.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Спірним в цій справі є питання періоду за який слід здійснити перерахунок та виплату пенсії.
В позовній заяві зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.10.2023, в якій просив здійснити перерахунок основного розміру його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.01.2018 (з дати перерахунку пенсії на підставі Постанови №103).
Листом Управління від 23.10.2023 в перерахунку пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки з 01.01.2018. Вказано, що після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови №103 інших рішень Уряд про умови та порядок проведення перерахунку пенсій осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) не приймалось.
Такі аргументи Управління суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення.
Так, юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.…».
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України, загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.
При цьому Верховний Суд прийшов до таких висновків: «… суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18».
Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.
Той факт, що в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 184 від 13.05.2021 зазначено розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, не вказує на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01.01.2018.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, за встановлених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про протиправність відмови Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 184 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019.
При цьому, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 380/2975/20, яке набрало законної сили, встановлено, що згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України № 1515 від 18.03.2020 та повідомленням про розмір пенсії, ОСОБА_1 з 12.10.2006 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги у 28 років 07 місяців 12 днів у пільговому обчисленні у розмірі 74% грошового забезпечення, а при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Тому, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 74% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким позов слід задовольнити.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України на користь позивача підлягає розподілу судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №380/28401/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 184 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, основний розмір якої 74%, відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №184 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10 м. Львів, Львівська область, 79016) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. згідно квитанції від 16.11.2023 №473Н-М1В0-1СВР-6ЛР0 за подачу позовної заяви та 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп. згідно квитанції від 20.02.2024 №4446-2264-6048-9448 за подачу апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко