30 серпня 2024 р. Справа № 520/38/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/38/23
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 задоволено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, надано Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/38/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
25.06.2024 на зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року по справі № 520/38/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернутои скаржнику.
26.07.2024 року на зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області в третє подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази та надання оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.
23.08.2024 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована великим навантаженням на працівників податкового органу, що ускладнювало подачу апеляційної скарги у встановлений законом строк, що є підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги та часті повітряні тривоги на території регіоні, а також просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Проте, заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору жодним чином не обґрунтовано, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, заявником до суду апеляційної інстанції не надано.
Оскільки заявлене відповідачем клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги посилається на те, що вперше ним оскаржено в апеляційному порядку рішення першої інстанції у межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв'язку великим навантаженням на працівників податкового органу, що ускладнило подачу апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, посилання скаржника на великий обсяг роботи та надмірне навантаження на працівників Головного управління ДПС у Рівненській області в умовах воєнного стану, часті повітряні тривоги, що вимагало постійного перебування в укриттях з метою захисту життя, постійне та тривале відключення електроенергії, як на підставу для поновлення пропущеного строку, колегія суддів не вважає поважними, оскільки наведені обставини не є такими, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторін і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Також колегія суддів зазначає, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Суд враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (28.03.2023) і до подачі втретє апеляційної скарги (26.07.2024) становить більше ніж шістнадцять місяці, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Заявником апеляційної скарги у поданому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не надано належних обґрунтувань та доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Колегія суддів звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки відповідачем вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 не виконано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 121, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 520/38/23 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року по справі № 520/38/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич