30 серпня 2024 р. Справа № 440/1466/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача - адвоката Фабро Є.А. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 440/1466/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО БУДМАРКЕТ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО БУДМАРКЕТ" (надалі - позивач, ТОВ "ЄВРО БУДМАРКЕТ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі також ДПС України, відповідач 2), в якому позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області №10066184/44934716 від 01.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №10 від 06.11.2023, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДМАРКЕТ» (далі - ТОВ «ЄВРО БУДМАРКЕТ», позивач), датою її фактичного подання.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2023 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.12.2023 №10066184/44934716.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 06.11.2023 датою її фактичного подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО БУДМАРКЕТ" витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень), витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024 епеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 440/1466/24 залишено без змін .
23.07.2024 від представника позивача- адвоката Фабро Є.А. через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.
Відповідно до заперечень ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити, обґрунтовуючи тим, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У свою чергу, частинами 6, 7 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 04.12.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Фабро Є.А.; детального опису робіт (наданих послуг) до договору від 04.12.2023 щодо справи №440/1466/24 на стадії апеляційного розгляду справи, квитанції до платіжної інструкції № 01-1782663УС від 01.07.2024.
Отже, надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Судом встановлено, що правова допомога позивачу в суді апеляційної інстанції надавалась адвокатом Фабро Є.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 04.12.2023.
Так, згідно з пунктом 1.1. Договору про надання правової допомоги від 04.12.2023 на умовах даного ДоговоруКлієнт доручає, а адвокат бере на себе зобо'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсяґзі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.3 вказаного Договору зазначено, що за надання правничої допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін.
Згідно детального опису робіт (наданих послуг) по договору від 04.12.2023 щодо спарави № 440/1466/24 сторони погодили форму та розмір винагороди, гонорару адвоката, а саме:
-підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 2000 грн.
На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт за договором позивачем надано квитанцію від 01.07.2024.
Оцінюючи такі витрати у розрізі положень частини 5 статті 134, частини 9 статті 139 КАС України, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) в якій Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому, статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, нові докази до суду апеляційної інстанції адвокатом не збиралися та не подавалися, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції на суму 1000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Фабро Євгенія Альбертовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ТОВ «ЄВРО БУДМАРКЕТ» (44934716) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ ВП 44057192) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1000,00 (одна тисяча ) гривень.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.