апеляційне провадження №22-ц/824/13100/2024
справа №758/9857/23
30 серпня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколова В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Стеценка Максима Владиславовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк», на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Петрова Д.В.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
встановив:
У серпні 2023 року до суду звернулось АТ «Сенс Банк» із позовом про звернення стягнення на предмет застави, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 017 698,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб автомобіль марки Mercedes-Benz, C200K, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір - чорний, шляхом продажу зазначеного автомобіля шляхом проведення електронного аукціону в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу.
Позов мотивовано тим, що 01 листопада 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №490050975 на купівлю транспортного засобу, а саме автомобіля Mercedes-Benz, C200K, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір - чорний. Сума та валюта кредиту - 61 854,65 доларів США.
За умовами п.п. 3.4. пункту 3 частини №2 кредитного договору в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та / або сплати відсотків, комісій згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
За умовами розділу 4 кредитного договору обумовлено заставу транспортного засобу в якості забезпечення виконання зобов'язання позичальника перед кредитором. Підпунктом 4.5.4. частини 4 кредитного договору передбачено, що банк має право звернути стягнення на предмет застави згідно із кредитним договором та законодавством України.
Згідно підпункту 2.10. пункту 2 частини 1 кредитного договору ОСОБА_1 передала банку в заставу транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz, C200K, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір - чорний.
Протягом тривалого часу відповідачка не виконувала умов кредитного договору, зокрема покладених на неї умовами договору зобов'язань, внаслідок чого станом на 06 червня 2023 року виникла заборгованість у розмірі 2 017 698,73 доларів США, з них: заборгованість за кредитом - 54 277,27 доларів США; заборгованість по пені - 1 963 421,46 доларів США.
Вказує, що свою згоду із наявною заборгованістю ОСОБА_1 виявила передачею банку заставного майна на зберігання, що підтверджується актом прийняття-передачі автомобіля від 31 жовтня 2022 року та довіреністю від 23 листопада 2022 року №1068, якою відповідачка уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси з питань стосовно продажу предмета застави.
Мотивуючи наведеним, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 017 698,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб автомобіль марки Mercedes-Benz, C200K, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір - чорний, шляхом продажу зазначеного автомобіля шляхом проведення електронного аукціону в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною,, визначеною оцінкою майна на момент продажу.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідачки про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче судове засідання (а.с.106-107).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні 23 травня 2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання адвоката Бабенка С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення провадження у цій справі. Клопотання датовано 22 травня 2024 року. Просить зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №758/5582/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів, визнання пункту кредитного договору недійсним.
Клопотання мотивовано тим, що на розгляді Подільського районного суду міста Києва перебуває справа №758/5582/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів, визнання пункту кредитного договору недійсним.
У справі №758/5582/24 ОСОБА_1 просить визнати недійним підпункт 3.4. пункту 3 частини 2 кредитного договору №490050975 від 01 листопада 2007 року, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник). Провадження у справі №758/5582/24 відкрито 15 травня 2024 року.
Вказує, що визнання недійним підпункту 3.4. пункту 3 частини 2 кредитного договору у межах справи №758/5582/24 може призвести до того, що вимоги в частині визначення розміру заборгованості по пені, що заявляється у межах цієї справи, не можуть бути задоволені.
Зазначає, що відповідачкою вчинялись дії на погашення заборгованості за кредитним договором, які банк зараховував у погашення саме заборгованості по пені.
Уважає, що у випадку задоволення позовних вимог у справі №758/5582/24 виникне ситуація, за якої грошові кошти, сплачені відповідачкою в рахунок погашення заборгованості за кредитом, але зараховані банком в рахунок погашення заборгованості по пені, будуть направлені на погашення заборгованості тіла кредиту та відсотків, відтак у відповідачки буде відсутня заборгованість за кредитним договором, та, як наслідок, відсутні підстави для звернення стягнення на предмет застави у межах цієї справи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі №758/9857/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №758/5582/24.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Стеценком М.В., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Уважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права.
Вказує, що представником відповідачки раніше заявлялось клопотання про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження із призначенням підготовчого судового засідання, яке задоволено судом. Підготовче провадження розпочато 08 грудня 2023 року та закрито 04 березня 2024 року. При цьому клопотання про зупинення провадження у справі заявлено представником ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні 23 травня 2023 року, тобто на стадії судового розгляду по суті.
Вказує, що стороною відповідачки не доведено об'єктивну неможливість розгляду цієї справи без ухвалення судового рішення у справі, на яку посилається представник відповідачки.
Окрім цього, вказує на помилковість застосування судом першої інстанції положень пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, а відтак помилковість зупинення провадження у справі з огляду на частину 3 статті 210 ЦПК України, чим порушено право позивача на розумний строк розгляду справи.
Стверджує, що суд не врахував вимоги вказаної норми про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зауважує про те, що умови кредитного договору погоджено банком та ОСОБА_1 ще в 2007 році, з позовом про визнання пункту кредитного договору відповідачка звернулась в травні 2024 року, тобто майже через рік з дати відкриття провадження у цій справі та через 17 років із дати укладення договору.
Уважає подання клопотання про зупинення провадження у справі проявом навмисного затягуванням судового процесу з огляду на те, що у справі вже відбулось 9 судових засідань, сторони надали суду свої пояснення та наявні у них докази, суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, відтак, на думку позивача, відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17, у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі №643/1155/16-ц (провадження 6-1957цс16).
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року про зупинення провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду. Вирішити питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги.
30 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С. відзив на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву вказує, що одним із завдань цивільного судочинства за положенням статті 2 ЦПК України є справедливий розгляд справи. Уважає, що лише за умови розгляду справи №758/5582/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів, визнання пункту кредитного договору недійсним можливо забезпечити справедливий розгляд справи №758/9857/23 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Крім того, вказує на те, що зупинення провадження у цій справі є виправданим у зв'язку із тим, що забезпечить ухвалення законного та справедливого судового рішення у цій справі. Уважає, що тільки дотримання судом своєчасності судового процесу не може бути виправданим, якщо судове рішення буде несправедливим з огляду на всі обставини, які супроводжували справу.
Додатково зазначає, що про існування нарахованої заборгованості ОСОБА_1 довідалась лише після отримання позовної заяви у цій справі. До цього часу не уважала за потрібне оскаржувати пункт кредитного договору.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції послався на пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України.
Суд зазначив, що у справі №758/5582/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів, визнання пункту кредитного договору недійсним можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених вимог у цій справі, та умов, від яких залежить можливість розгляду цієї справи, відтак суд дійшов висновку про існування правових підстав для зупинення провадження у цій справі.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
З матеріалів справи установлено, що серпні 2023 року до суду звернулось АТ «Сенс Банк» із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 017 698,73 доларів США звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб автомобіль марки Mercedes-Benz, C200K, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір - чорний, шляхом продажу зазначеного автомобіля шляхом проведення електронного аукціону в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
08 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пушок С.В. ознайомлювався із матеріалами справи (а.с.59).
Крім того, у вересні 2023 року до районного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С.В. надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.62-65), а також відзив на позовну заяву АТ «СЕНК БАНК» (а.с.67-79).
Матеріали справи містять клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С.В. про витребування у позивача для огляду з судовому засіданні оригіналу кредитного договору (а.с.99-101). Клопотання датовано 26 вересня 2023 року. Із змісту клопотання неможливо установити спосіб та дату його подання до суду.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідачки про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче судове засідання (а.с.106-107). З даних протоколу судового засідання убачається, що в засіданні був присутній представник відповідачки - адвокат Пушок С.В.; судом відкладено розгляд заявленого адвокатом Пушком С.В. клопотання про витребування документів; призначено судове засідання на 22 січня 2024 року.
Судове засідання, призначене на 22 січня 2024 року, знято з розгляду у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Києві, чергове судове засідання призначено на 12 лютого 2024 року (а.с.109).
Згідно даних протоколу судового засідання від 12 лютого 2024 року убачається, що представник позивача просив долучити завірену копію витребуваних документів відповідно до клопотання про витребування доказів до матеріалів справи; в засіданні був присутній представник відповідачки - адвокат Бабенко С.С.; оголошено перерву до 04 березня 2024 року. (а.с.119).
Згідно даних протоколу судового засідання від 04 березня 2024 року убачається, що в засіданні був присутній представник відповідачки - адвокат Бабенко С.С.; суд видалився до нарадчої кімнати для вирішення питання про закриття підготовчого провадження (а.с.121-122).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с.124).
Відтак, з матеріалів справи установлено, що в межах підготовчого провадження фактично проведено три судові засідання із чотирьох призначених судом у період з 08 грудня 2023 року по 04 березня 2024 року.
Матеріали справи містять клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С.С. про зупинення провадження у справі, за наслідками розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу (а.с.132-135). Клопотання датовано 22 травня 2024 року та подане у судовому засіданні 23 травня 2024 року.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинне призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України (в редакції 2004 року, що кореспондується із статтею 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у його задоволенні, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Частиною 3 статті 210 ЦПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини 1 статті 251 та пунктами 1-3 частини 1 статті 252 цього Кодексу.
Із матеріалів справи установлено, що підготовче провадження, про призначення якого клопотав представник відповідачки, розпочато 08 грудня 2023 року та закрито 04 березня 2024 року. В межах підготовчого провадження проведено три судові засідання.
Завданнями підготовчого судового провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
В травні 2024 року ОСОБА_1 подано до Подільського районного суду міста Києва позов про захист прав споживачів, визнання пункту кредитного договору недійсним (справа №758/5582/24), за яким 15 травня 2024 року відкрито провадження.
Клопотання про зупинення провадження у справі із посиланням на справу №758/5582/24 заявлено 23 травня 2024 року, тобто після закінчення підготовчого провадження у справі №758/9857/23 позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Суд першої інстанції на вказані обставини та норми процесуального права увагу не звернув, внаслідок чого застосував припис пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, що не підлягають застосуванню на цій стадії судового процесу. Вказане призвело до постановлення помилкової ухвали.
При цьому суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.
Довід відзиву представника ОСОБА_1 щодо обґрунтованості оскаржуваної ухвали з огляду на необхідність справедливого розгляду справи з урахуванням усіх обставин, що супроводжуються існуючі правовідносини між позивачем та відповідачкою, апеляційний суд відхиляє у зв'язку із таким.
Колегія суддів зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції без обґрунтування ухваленого судового рішення про зупинення провадження у справі на стадії судового розгляду з підстав, що не передбачені цивільним процесуальним законодавством для застосування на цій стадії, порушено норми процесуального права, що відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відтак, ухвала Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок "якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
За результатами розгляду апеляційної скарги адвоката Стеценка М.В., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», суд апеляційної інстанції не змінював та не ухвалював нового судового рішення, а направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне судове рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
З урахуванням того, що апеляційний суд не приймає остаточне рішення у справі, підстави для вирішення клопотання адвоката Стеценка М.В., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 133, 141, 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Стеценка Максима Владиславовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк», задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова