Справа № 758/545/24
Провадження № 3-зв/824/108/2024
29 серпня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про відвід судді Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича та заяву про самовідвід судді Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича у справі за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження в справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження в справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Міньковська А.В. звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року для розгляду даної апеляційної скарги визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - Паленика І.Г.
13 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява адвоката Міньковської А.В. про відвід судді Паленика І.Г., яка мотивована тим, що цей суддя не може брати участь у розгляді апеляційної скарги, оскільки 30 листопада 2023 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а 29 грудня 2023 року на засіданні Вищої ради правосуддя було ухвалено рішення про його відсторонення до 30 січня 2024 року від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а тому існують обґрунтовані сумніви щодо його доброчесності, що є підставою для висновку про те, що у подальшому при розгляді справи як в учасників справи, так і у стороннього спостерігача, можуть виникнути сумніви в неупередженості судді щодо ходу розгляду справи та законності і справедливості ухваленого рішення за результатами її розгляду.
Суддя-доповідач Паленик І.Г. заявив самовідвід, який мотивував тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки наявність кримінального провадження відносно судді само собою не викликає в останнього суб'єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак об'єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає, що у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості згаданого судді у даному провадженні.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного судувід 13 та 14 серпня 2024 року для розгляду заяв про відвід і самовідвід судді Паленика І.Г. призначено головуючого суддю - Голуб С.А.
В судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими, не з'явилися, ОСОБА_2 причини неявки до апеляційного суду не повідомив, захисник ОСОБА_1 - адвокат Міньковська А.В.надіслала клопотання про розгляд заяви про відвід судді без участі заявника.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяв про відвід та про самовідвід судді-доповідача, суд дійшов висновку про задоволення таких заяв з наступних підстав.
Так, нормами чинного КУпАП не врегульовано питання вирішення відводу судді у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим необхідно застосовувати аналогію закону та при вирішенні цього питання керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 9 червня 2011 року), питання про відвід судді повинно бути розглянуте за аналогією закону, тобто у передбаченому ст.ст. 75-83 КПК України порядку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йомуможе бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України зазначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), та аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним.
Крім того, ЄСПЛ зауважував, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Рада суддів України у п. 4 рішення від 08 червня 2017 року № 34 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства можливе застосування чинних процесуальних норм за аналогією.
Згідно практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Міньковської А.В. про відвід судді Паленика І.Г. та заява самого судді Паленика І.Г. про самовідвід мотивовані одним і тим же, а саме, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки загальновідомо, що відносно нього здійснюється кримінальне провадження, відтак хоча наявність кримінального провадження відносно судді само собою не викликає в останнього суб'єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак об'єктивно свідчить про наявність обставин, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості вказаного судді у даному провадженні.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокатом Міньковською А.В. заявлений відвід, а суддею Палеником І.Г. заявлено самовідвід, а також для виключення навіть найменших сумнівів у тому, що справа була розглянута суддею, який міг бути необ'єктивним (упередженим), апеляційний суд вважає, що заяви про відвід та самовідвід судді Паленика І.Г. підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про відвід судді Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича та заяву про самовідвід судді Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича у справі № 758/545/24 задовольнити.
Матеріали справи № 758/545/24 (а/п № 33/824/4110/2024) про притягнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Голуб