Справа № 11-cc/824/4541/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 752/11041/24
27 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000100 від 14.02.2023 року, що виявлені та вилучені 02.06.2024 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення їх збереження, а також конфіскації майна як виду покарання, а саме:
- аркуш паперу із рукописними записами;
- флеш-накопичувач із написом «goodram» 32 Gb;
- 2 грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна № КЕ07214898В; № МІ46721071С;
- опечатана картонна коробка, у якій міститься медична документація та рентгенівські знімки;
- копія виписки № 9438/751 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- копія виписки № 12484/959 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 95 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1300 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 100 доларів США купюрами номіналом по 20 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 3 850 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 40 євро купюрами номіналом по 20 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 30 євро купюрами номіналом по 10 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 20 євро купюрами номіналом по 5 євро;
- грошові кошти у сумі 30 000 грн. купюрами номіналом по 1000 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_6 в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_6 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що в порушення вимог ст. 172 КПК України, клопотання старшого слідчого було розглянуто судом лише на сьомий день з дати реєстрації в суді.
Вказує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.
Крім того, представник наголошує, що до матеріалів справи були приєднанні копії документів, які підтверджують законність походження майна та вилучених при обшуку коштів.
В судове засідання прокурор та представник не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час призначеного судового розгляду.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта та прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023100000000100 від 14.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході досудового розслідування зазначено, що посадові особи ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» організували протиправний механізм безпідставного отримання особою статусу «особа з інвалідністю» за професійним захворюванням у сфері гірничої промисловості.
Так, посадові особи ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» налагодили механізм отримання грошових коштів від даної категорії осіб використовуючи при цьому лікарів ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», КНП «Соснівська міська лікарня», КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради та «посередників» Донецької та Львівської області, які підшукують та скеровують на проходження лікарсько-експертної комісії осіб, які мають ознаки професійного захворювання для отримання статусу «особа з інвалідністю».
Зазначено, що протиправний механізм набуття особою статусу «особа з інвалідністю» за професійною діяльністю у сфері гірничої промисловості складається з наступних етапів. Підготовка документів необхідних для направлення особи з професійними захворюваннями до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» з метою підтвердження наявність в особи захворювань набутих у зв'язку із виконанням шкідливих робіт на підприємстві. В подальшому проходження особою амбулаторного або стаціонарного обстеження в ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» під час якого, лікарсько-експертна комісія підтверджує наявність в особи хронічних захворювань. В свою чергу, посередники завчасно повідомляють посадових осіб ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» дані особи та діагнози, які необхідно підтвердити.
Після цього, лікарсько-експертної комісії надає висновок хронічного професійного захворювання, що є підставою для направлення особи на проходження МСЕК. Вказана послуга коштує 1 000 - 1 500 доларів.
У ході досудового розслідування зазначено, що організаторами та учасниками вказаного злочину є посадові особи з числа керівництва ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », лікарі КНП «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради, лікарі КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради та підконтрольних їм особи «посередники» з Львівської та Донецької областей, які причетні до функціонування протиправного механізму.
02.06.2024року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку слідчим виявлено речі та документи, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме:
- аркуш паперу із рукописними записами;
- флеш-накопичувач із написом «goodram» 32 Gb;
- 2 грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна № КЕ07214898В; №МІ46721071С;
- опечатана картонна коробка, у якій міститься медична документація та рентгенівські знімки;
- копія виписки № 9438/751 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- копія виписки № 12484/959 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 95 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1300 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 100 доларів США купюрами номіналом по 20 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 3 850 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 40 євро купюрами номіналом по 20 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 30 євро купюрами номіналом по 10 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 20 євро купюрами номіналом по 5 євро;
- грошові кошти у сумі 30 000 грн. купюрами номіналом по 1000 гривень.
Органом досудового розслідування під час проведення обшуку прийнято рішення про необхідність вилучення вказаних речей та документів для забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, а також з'ясування об'єктивної істини по справі.
02.06.2024 року вищевказані виявлені та вилучені речі, грошові кошти та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
02.06.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
03.06.2024 року (клопотання датоване 02.06.2024 року) старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000100 від 14.02.2023 року, що виявлені та вилучені 02.06.2024 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення їх збереження, а також конфіскації майна як виду покарання, а саме:
- аркуш паперу із рукописними записами;
- флеш-накопичувач із написом «goodram» 32 Gb;
- 2 грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна № КЕ07214898В; № МІ46721071С;
- опечатана картонна коробка, у якій міститься медична документація та рентгенівські знімки;
- копія виписки № 9438/751 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- копія виписки № 12484/959 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 95 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1300 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 100 доларів США купюрами номіналом по 20 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 3 850 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 40 євро купюрами номіналом по 20 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 30 євро купюрами номіналом по 10 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 20 євро купюрами номіналом по 5 євро;
- грошові кошти у сумі 30 000 грн. купюрами номіналом по 1000 гривень.
Підставою накладення арешту на вилучені речі та документи є забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2024 року зазначене клопотання старшого слідчого задоволено.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні та конфіскації майна як виду покарання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
02.06.2024 року постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , вказане вище майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин доводи апелянта стосовно відсутності підстав для втручання держави у володіння та користування власником належним йому майном не знаходять свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи колегією суддів, оскільки арешт застосовано на законних підставах з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Що стосується висновку слідчого судді про необхідність накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000100 від 14.02.2023 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з'ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , яке йому належить, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Так, зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що однією з обов'язкових умов для задоволення клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є наявність обґрунтованої підозри за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна як виду покарання.
Згідно клопотання про арешт майна та матеріалів, наданих стороною обвинувачення на його обґрунтування вбачається, що ця обов'язкова умова органом досудового розслідування та слідчим суддею дотримана.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення, підозра яка йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132, 170, 172, 173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст. ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самих злочинів, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на вищевказане майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказане майно може призвести до подальшого незаконного його відчуження.
Таким чином, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майна - речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000100 від 14.02.2023 року, що виявлені та вилучені 02.06.2024 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення їх збереження, а також конфіскації майна як виду покарання, а саме:
- аркуш паперу із рукописними записами;
- флеш-накопичувач із написом «goodram» 32 Gb;
- 2 грошові купюри номіналом по 100 доларів США кожна № КЕ07214898В; № МІ46721071С;
- опечатана картонна коробка, у якій міститься медична документація та рентгенівські знімки;
- копія виписки № 9438/751 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- копія виписки № 12484/959 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- грошові кошти у сумі 1400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 95 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1300 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 100 доларів США купюрами номіналом по 20 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 1800 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 3 850 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США кожна;
- грошові кошти у сумі 40 євро купюрами номіналом по 20 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 30 євро купюрами номіналом по 10 євро кожна;
- грошові кошти у сумі 20 євро купюрами номіналом по 5 євро;
- грошові кошти у сумі 30 000 грн. купюрами номіналом по 1000 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4