Справа № 11-cc/824/5496/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 357/6854/24
27 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року,
за участю :
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 31.07.2024 року відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 30.09.2024 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2024 року скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 58 400 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста гривень).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та не обґрунтованою, як така що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону без об'єктивного з'ясування обставин справи, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду, що призвело до неповного з'ясування фактичних обставин, які мають суттєве значення.
ОСОБА_8 розлучений, не має офіційного місця роботи, без зареєстрованого місця проживання, тобто не обтяжений міцними соціальними зв'язками та може змінити місце проживання з метою переховування від органів досудового розслідування.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_8 .
Квартира в якій підозрюваний проживав останнім часом та раніше був зареєстрований, на даний час належить іншим особам, які проти відбування ОСОБА_8 запобіжного заходу за вказаною адресою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024112030000087 від 15.03.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 190 КК України.
31.07.2024 року ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1,2 ст. 190 КК України.
31.07.2024 року старший слідчий відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 31.07.2024 року відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 30.09.2024 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 190 КК України.
Крім того, під час розгляду клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про їх наявність, проте погоджується з висновком слідчого судді про те, що для забезпечення дієвості даного кримінального провадження достатнім буде застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, виключних обставин для тримання ОСОБА_8 під вартою немає, а серед доданих слідчим до клопотання матеріалів не містяться вагомі фактичні дані, які б свідчили про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду повинен був з'ясувати чи тримання ОСОБА_8 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би йому належну процесуальну поведінку та виконання останнім процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, колегія суддів переконана, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому, вказаний запобіжний захід зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто суворим для останнього.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
За таких обставин, колегія суддів погоджуються з рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_8 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_8 саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 31 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 30.09.2024 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4