30 серпня 2024 року м. Рівне №460/13589/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Закарпатській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 35021,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 35021,29 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених податковим законодавством, вказана заборгованість набула статусу податкового боргу. Вимога про сплату недоїмки, виставлена контролюючим органом, відповідачем виконана не була, а тому податковий орган звернувся з даним позовом про стягнення коштів з платника податків в судовому порядку. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 19.09.2023 позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить визначити фіктивність податкового повідомлення-рішення №302/1124/16-ц2/302/37/17 від 21.02.2017, встановити фактичну наявність переплати в сумі 134041,65 грн та зобов'язати привести облік операцій в інтегрованій обліковій картці платника податків ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому повідомлено про наявність у відповідача узгоджених податкових зобов'язань, несплачених відповідачем у добровільному порядку, а тому просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків у ОСОБА_1 станом на 30.11.2020 наявна податкова заборгованість на загальну суму 35021,29 грн., а саме: з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №302/1124/169-ц2/302/37/17 від 21.07.2017. Доказів оскарження в судовому порядку зазначеного в інтегрованій картці платника рішення та/або дій, бездіяльності податкового органу щодо неналежного відображення даних вказаної картки позивачем суду не надано та судом не здобуто, а тому таке податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Судом також встановлено, що 02.12.2020 податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №18682-13 на загальну суму 35021,29 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу вимог п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою
Враховуючи вимоги п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Судом встановлено, що 19.11.2013 між ОСОБА_1 (орендар) та Синевирсько-Полянською сільською радою Закарпатської області (орендодавець) укладено договір оренди землі, яка розташована в с. Синевирська Поляна, ур. «Красний», площею 0,38 га, з терміном оренди - п'ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018).
Відповідно до додаткової угоди від 19.11.2018 до договору оренди землі від 19.11.2013 внесено зміни: продовжено термін дії договору оренди строком на 4 місяці до 19.03.2019; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 927200 грн; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі; загальна плата 83448 грн за рік; орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 6954 грн не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем; зобов'язано громадянина ОСОБА_1 погасити заборгованість до 19.03.2019 по орендній платі за земельну ділянку.
Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2017 року у справі №302/1124/16-ц вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оренду земельної ділянки станом на 01 листопада 2016 року у сумі 169062,94 грн на користь Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
У зв'язку з проведеними відповідними коригуваннями на виконання вказаного рішення в інтегрованій картці відповідача, з урахуванням наявної переплати у розмірі 134041,65 грн, станом на 30.11.2020 у ОСОБА_1 виникла недоїмка у розмірі 35021,29 грн.
За правилами, визначеними ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, 02.12.2020 податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №18682-13 на загальну суму 35021,29 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач оскаржував вказану вимогу в судовому порядку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №460/8029/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 року та постановою Верховного Суду від 23.03.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповернення надміру сплаченої орендної плати з фізичних осіб у розмірі 176863 грн 64 коп, стягнення з Державного бюджету на користь позивача надміру сплаченої орендної плати з фізичних осіб у розмірі 176863 грн 64 коп та визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 02.12.2020 №18682/13 відмовлено.
Так, вказаним судовим рішенням від 23.03.2021 у справі №460/8029/20 встановлені такі обставини: "В інтегрованій картці платника податків, контролюючим органом відображено відомості по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/1880/19 щодо скасування податкового повідомлення-рішення №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 на суму 176863,64 грн. та зменшено недоїмку, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла переплата у розмірі 164661,75 грн.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків у 2020 році позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 30620,10 грн та збільшено нарахування по рішенню Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.02.2017 по справі 302/1124/16 на суму 169062,94 грн.
Всього за період дії Договору оренди земельної ділянки від 19.11.2013, укладеного між Синевирсько-Полянською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), позивачу визначено до сплати податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 413680,55 грн.
Всього податковим органом нараховано ОСОБА_1 413680,55 грн.
За період з 2013-2020 платником податків сплачено до бюджету орендної плати з фізичних осіб у розмірі 378659,26 грн, а саме: 2014 рік - 7800,70 грн; 2018 рік - 196878,94 грн; 2019 рік - 173979,62 грн.
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки, який укладений строком на п'ять років (з 19.11.2013 по 18.11.2018) та Додаткової угоди від 19.11.2018 до Договору оренди землі від 19.11.2013, яким продовжено термін дії договору строком на чотири місяці (з 19.11.2018 по 19.03.2019) відповідно до ПК України та Договору передбачено, що орендар зобов'язується щороку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому грошове зобов'язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішенні №578/1-5613-0715 від 21.02.2019 не містить у собі подвійного стягнення, оскільки дана сума визначена за період користування земельною ділянкою в період з листопада 2013 року по жовтень 2016.
Отже, відповідно до листа №9259 від 05.10.2020 інтегрована картка платника ОСОБА_1 приведена у відповідність, зі змісту якої вбачається наявність у позивача не сплаченого податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 35021,29 грн.
Саме така сума боргу відображена в оскаржуваній Податкові вимозі від 02.12.2020 №18682/13.
Таким чином, контролюючий орган мав усі правові підстави для формування такої Податкової вимоги від 02.12.2020 №18682/13."
За правилами частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, суд констатує, що вимога про сплату боргу №18682-13 від 02.12.2020 на загальну суму 35021,29 грн є чинною, не скасованою та підстави для її невиконання відсутні.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальному розмірі 35021,29 грн., який підтверджується розрахунком податкового боргу та витягами із інтегрованої картки платника податків.
Доказів сплати відповідачем податкового боргу в сумі 35021,29 грн в добровільному порядку сторонами не надано, у матеріалах справи відсутні та судом не здобуто.
При цьому, твердження відповідача про фіктивність податкового повідомлення-рішення №302/1124/16-ц2/302/37/17 від 21.02.2017, обов'язок встановлення фактичної наявності переплати в сумі 134041,65 грн та приведення обліку операцій в інтегрованій обліковій картці платника податків у відповідність до вимог чинного законодавства судом оцінюються критично та відхиляються як безпідставні, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду в даній справі, а отже судом в межах її розгляду не може надаватися правова оцінка таким діям та рішенням податкового органу. Будь-яких доказів визнання в судовому порядку протиправними рішення, дій, бездіяльності податкового органу щодо виникнення вказаної заборгованості та/або неправильного відображення даних в ІКП платника податку відповідачем суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи відсутні.
За правилами положень п.191.1.45 ст.191 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу платника податку - фізичної особи.
З метою реалізації приписів вказаної норми податковий орган звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що податковий борг відповідачем не сплачений, доказів протилежного судом не встановлено і матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.
З огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а відповідач не надав суду жодних доказів на їх спростування, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Правові підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (по платежу 50 18010900) в сумі 35021,29 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 серпня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул.Волошина, 52,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, ЄДРПОУ/РНОКПП 44106694)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н.С. Гудима