. 30 серпня 2024 року м. Полтава Справа № 440/4274/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України (надалі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912114 з урахуванням п. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912114 з урахуванням п. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016;
- зобов'язати Національну поліцію України, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-16912131 від 25.02.2024р. та прийняти рішення з урахуванням п. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016., вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.02.2024 позивач через Урядовий контактний центр направив звернення до Національної поліції України, що зареєстроване за № ФИ-16912114, у якому позивач просив провести службові перевірки щодо системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850 з наданням позивачу змістовної відповіді на поштову скриньку. Факти викладені у заяві від 25.02.2024 за №ФИ-16912114 Національною поліцією України проігноровані, відповіді відповідачем не надана - станом на 10.04.2024, що є неприпустимим фактом та порушення норм чинного законодавства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.
13.05.2024 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначав, що враховуючи положення статті 12 Закону № 393/96-ВР розгляд звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024 № ФИ-16912114 цілком правомірно було доручено керівництву відділу дізнання ГУНП в Полтавській області, яким по суті порушених в спірному зверненні питань проведено перевірку, вжито необхідних заходів задля всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин справи, про що, на підставі, в порядку і в спосіб передбачений Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про звернення громадян» проінформовано позивача.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
25.02.2024 через Державну установу "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ФИ-16912114 до Національної поліції України, у якому зазначив таке: " Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024 у справі № 554/6687/17, постанову старшого дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Манжура Д.В. про закриття кримінального провадження № 12017170040003850, внесеного до ЄРДР 01.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України - скасовано.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у справі № 554/6687/17, скасовано постанову слідчого від 07.10.2019 року про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.05.2018 у справі № 554/1127/18, скасовано постанову слідчого від 08.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.07.2018 у справі № 554/6687/17, скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ст. 13 передбачено, що «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
У зв'язку з викладеним, вимагаю провести службові перевірки по вищевказаним фактам системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 з притягненням до відповідальності винних осіб та їх керівників за відсутність відомчого контролю а діями підлеглих.
Відповідь надати змістовну, тільки на електронну поштову скриньку fi1dima1980@gmail.com з урахування вищевикладеного, позиції ЄСПЛ та Верховного суду у додатках, копію Заяви окремо направити до Генеральної прокуратури України для реагування." .
Відповідь на вказане вище звернення від 25.02.2024 №ФИ-16912114 надана відповідь листом Національної поліції України від 05.03.2024 №34962-2024, у якому зазначено: "В Управлінні дізнання Національної поліції України в межах компетенції розглянуто Ваші звернення, які надійшли на веб-сайт Урядового контактного центру, адресовані Прем'єр-міністру України, Міністру внутрішніх справ України, Голові Національної поліції України, Начальнику Головного слідчого управління Національної поліції України та Начальнику Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо забезпечення належного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170040003850, притягнення окремих працівників Головного управління Національної поліції в Полтавський області до дисциплінарної відповідальності, а також з інших питань.
Керівництву відділу дізнання ГУНП у Полтавській області доручено в межах компетенції провести перевірку зазначеної у зверненнях інформації, та у разі встановлення порушень, вжити заходи до їх усунення.
Про результати перевірки Вас буде поінформовано додатково зазначеним ГУНП."
Листом від 22.03.2024 №Ф-9 відділом дізнання ГУНП у Полтавській області повідомлено відповідь позивачу на його звернення у якому зазначено: «Керівництвом Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянуто Ваші звернення, подані до Урядового контактного центру 25.02.2024 № ФИ-16912100, № ФИ-16912131, № ФИ-16912120, № ФИ-16912130, № ФИ-16912108, № ФИ-16912134, № ФИ-16912123, № ФИ-16912114, щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170040003850, а також з інших питань.
Повідомляємо, що за викладеними у Ваших зверненнях обставинами проведено перевірку, за результатами якої підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено.
Інформуємо, що 23.02.2024 сектором дізнання Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024, справа № 554/6687/17, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відновлене.
На виконання вказаної ухвали суду у кримінальному провадженні № 12017170040003850 проведено низку слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі допитано адвоката Лук'яненка С.Л.
Наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться додаткові слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин скоєного кримінального правопорушення.
Стан досудового розслідування у кримінальному провадженні перебуває на контролі керівництва відділу дізнання ГУНП.
Також інформуємо, що під час досудового розслідування Ви маєте право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність дізнавача відповідно до ст. 303 КПК України».
Вважаючи, що Національною поліцією України допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-16912114, а також щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024 № ФИ-16912114, поданого через Урядовий контактний центр, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статті 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом № 393/96-ВР.
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону № 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача від 25.02.2024 за № ФИ-16912114 відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР)
Частиною 1, 2 статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналізуючи наведені норми Закону № 393/96-ВР, суд зазначає, що звернення, яке відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наявності для того підстав, суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен вжити усіх передбачених законом заходів для поновлення порушеного права особи та усунення причин та умов, які сприяли порушенням.
Також відповідно до пунктів 1 та 3 розділу І Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15 листопада 2017 року №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2017 року за №1493/31361 (далі - Порядок №930), цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян. Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Пунктами 5, 16 розділу І Порядку №930 встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
За ознакою надходження звернення громадян визнаються первинними, повторними, дублетними, неодноразовими, масовими.
Первинними є звернення, які: надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) вперше звернулася(ися) до органу (підрозділу) поліції; надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) не вперше звернулася(ися) до органу (підрозділу) поліції, але питання, що порушене у зверненні, жодним чином не стосується попередніх звернень, або є достатньо підстав для визнання звернення первинним; надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) не вперше звернулася(ися) до органу (підрозділу) поліції, але попередні звернення з питання, що порушене у зверненні, визнавались анонімними.
Повторними є такі звернення: звернення від того самого громадянина з того самого питання, якщо перше не вирішено по суті або вирішено не в повному обсязі; звернення, у якому оскаржується рішення, прийняте у зв'язку з попереднім зверненням громадянина; звернення, у якому повідомляється про несвоєчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув визначений законодавством строк розгляду, проте відповідь громадянину не надавалася; звернення, у якому йдеться про недоліки, допущені під час розгляду попереднього звернення громадянина.
Якщо в повторному зверненні громадянин разом із питаннями, які вже розглядались і на які була надана вичерпна відповідь або за якими прийняте відповідне рішення, звертається з іншими питаннями, новими фактами, звернення не є повторним і розглядається органами (підрозділами) поліції в установленому законодавством України порядку.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 12 та 13 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.
Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
Суд зазначає, що зміст наданої позивачу відповіді свідчить про відсутність порушень з боку відповідача вимог статті 15 Закону №393/96-ВР щодо її вмотивованості. Зі змісту позову вбачається, що позивач не погоджується саме зі змістом наданої відповіді, оскільки, на думку позивача, не вирішено питання щодо притягнення винних працівників поліції до відповідальності.
Суд зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 №342/158/17 дійшов висновку, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Враховуючи встановлені обставини розгляду звернення позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" надано відповідь на звернення позивача від 25.02.2024.
Незгода позивача з доводами відповідача про непритягнення винних осіб до відповідальності не є доказом неналежного розгляду звернення позивача від 25.02.2024.
Суд у цій справі, з огляду на предмет позову, не надає оцінку щодо законності/незаконності дій працівників поліції, наявності/відсутності підстав для притягнення до відповідальності винних осіб, тривалого/нетривалого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017170040003850.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912114, є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, пунктами 14, 17, 18 розділу IV Порядку №930 встановлено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
Якщо викладена у зверненні інформація належить до компетенції поліції не повністю, розглядається лише та частина, що стосується компетенції Національної поліції України. У цьому випадку копія звернення у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації спрямовується виконавцем за належністю, про що повідомляють заявника.
Не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті. За такими зверненнями виконавець складає висновок, який затверджує керівник органу. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймається керівництвом органу поліції, про що повідомляють особу, яка подала звернення.
Відповідно до листа Національної поліції України від 05.03.2024 за № 34962-2024, щодо забезпечення належного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170040003850, притягнення окремих працівників Головного управління Національної поліції в Полтавський області до дисциплінарної відповідальності, а також з інших питань для розгляду питань доручено відділу дізнання Головного управління Національної поліції у Полтавській області в межах компетенції.
Водночас, відповідно до листа № 34961-2024 від 05.03.2024 спрямовано звернення ОСОБА_1 до відділу дізнання ГУНП у Полтавській області щодо забезпечення належного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170040003850, притягнення окремих працівників Головного управління Національної поліції в Полтавський області до дисциплінарної відповідальності, а також з інших питань для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції у строк пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації заяви № ФИ-16912114 від 25.02.2024.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач правомірності своїх рішень та дій у спірних правовідносинах не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненаправлення звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024 № ФИ-16912114 за належністю у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації.
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
З приводу необхідності встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, на якому наполягає позивач, суд вказує, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов'язком суду, тому відповідну вимогу позивача, за відсутності обґрунтувань, суд залишає без задоволення.
Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваної бездіяльності відповідача.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідач правомірності своїх рішень та дій у спірних правовідносинах не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 241-245, 262, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, Київ,01601, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненаправлення звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024 № ФИ-16912114 за належністю у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко