30 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8576/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8576/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
10.07.2024 ОСОБА_1 направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та скасувати його рішення від 28.06.2024 №38020/03-16, яким відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - ТУДСА) від 13.06.2024 №02/2999/24, зобов'язавши ГУПФ здійснити позивачу, як судді у відставці, з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в сумі 109 099,60 грн у розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з вищевказаною довідкою та з урахуванням фактично виплачених сум, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який, неправомірно відмовив у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Вважає, що ГУПФ при винесенні рішення про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання діяло в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з січня 2021 року на рівні 2102,00 грн.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Верховної Ради України №1600-8 від 22.09.2016 був звільнений з посади судді Лохвицького районного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом начальника ТУДСА №109/к від 05.10.2016 позивача відраховано зі штату суду.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ в Полтавській області, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
Востаннє щомісячне довічне грошове утримання позивачу перераховувалось згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі №440/7932/21 на підставі довідки ТУДСА від 27.02.2020 №02/873/2020, починаючи з 19.02.2020.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/1549/24 суд зобов'язав ТУДСА видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09.11.2023 №3460-IX у розмірі 3028 грн.
На виконання рішення суду ТУДСА 13.06.2024 видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за вих. №02/2999/24-вих.
20.06.2024 позивач звернувся до ГУПФ в Полтавській області із заявою щодо здійснення з 01.01.2024 перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Рішенням ГУПФ у Київській області (за принципом екстериторіальності) від 28.06.2024 №38020/03-16 ОСОБА_1 відмовлену у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди за відсутності підстав, оскільки починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для визначення розміру посадового окладу суддів становить 2102,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю мотивів відмови відповідача, позивач звернувся до суду за захистом права на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.
У силу частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За змістом частин першої та другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж норми, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи ... більше 30 років - 70 відсотків.
Поряд з цим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (надалі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду.
У силу пунктів 7, 8, 9 Порядку №3-1, документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Предмет цього спору зводиться до з'ясування обставин наявності або відсутності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з огляду на факт збільшення з 01.01.2024 розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Суд враховує обставини того, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У свою чергу розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Наведеною нормою Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Як вже з'ясовано судом, ТУДСА складено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, у якій розмір суддівської винагороди обрахований виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн (3028,00 грн х 30 = 90840,00 грн).
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки, відповідач керувався положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Надаючи оцінку підставам прийняття спірного рішення, суд зазначає, що особливості виплати суддівської винагороди врегульовані статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, а тому норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який ідеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.
Закон №1402-VIII закріплює правило, відповідно до якого для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України переваги над іншими законами.
У національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali).
Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Суд зазначає, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21).
Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних відносинах:
- Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів";
- зміна Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
Підсумовуючи все вищевикладене, враховуючи факт збільшення станом на 01.01.2024 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУДСА від 13.06.2024 №02/2999/24-вих.
За таких обставин, оскаржуване рішення ГУПФ від 28.06.2024 №38020/03-16 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід визнати протиправним та скасувати у зв'язку з цим, а позов у цій частині задовольнити у спосіб, встановлений судом.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У силу пункту 9 Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У спірних відносинах підставою для здійснення відповідного перерахунку є збільшення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2024 внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 виплачується із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді.
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача у спірних відносинах слід відновити шляхом зобов'язання ГУПФ у Київській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 70% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці ТУДСА від 13.06.2024 №02/2999/24-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У силу абзацу 14 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.06.2024 визначено ГУПФ у Київській області, то саме це Управління і має завершити процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Водночас з приводу вимог щодо зобов'язання ГУПФ у Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після його перерахунку, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №3-1, нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку.
У силу абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Позивач перебуває на обліку як одержувач відповідних виплат у ГУПФ в Полтавській області, а тому саме цей орган уповноважений проводити відповідні виплати.
Однак оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наразі не проведено, то у відповідній частині вимог позов слід залишити без задоволення за передчасністю.
Тож позов у цілому слід задовольнити частково.
За таких обставин, згідно з приписами частини 3 статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути 1/2 частину судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.06.2024 №38020/03-16 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 70% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 13.06.2024 №02/2999/24-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; вул. Варшавська, 3-Б, смт. Макарів, Київська область, 08001).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун