30 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/11422/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою, в якій просить постановити окрему ухвалу, а саме:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/11422/23, щодо складання довідок про розміри грошового забезпечення ОСОБА_2 від 30.12.2023 №ФП80161/14073, №ФП80161/14074, №ФП80161/14075 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку вимогам заяви ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, вказаними нормами визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме: які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/3099/17 (№К/9901/50917/18).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі №440/11422/23 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 від 09.06.2023 № ФП67320/6063 станом на 01.01.2020, від 09.06.2023 № ФП67320/6064 станом на 01.01.2021, від 09.06.2023 № ФП67320/6065 станом на 01.01.2022 із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії у розмірі 10%; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, в тому числі, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/11422/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 30.12.2023 видано довідки № ФП780161/14073 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, № ФП780161/14074 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2021, № ФП780161/14075 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2022.
Згідно довідки №ФП780161/14073 від 30.12.2023 про грошове забезпечення ОСОБА_2 розраховане станом на 01.01.2020 виходячи із таких складових та їх розмірів:
посадовий оклад - 5210,00 грн,
оклад за військове звання - 1680,00 грн,
відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 3445,00 грн,
надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5635,50 грн,
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%)- 437,00 грн;
премія (53%) - 2316,10 грн.
Згідно довідки №ФП780161/14074 від 30.12.2023 про грошове забезпечення ОСОБА_2 розраховане станом на 01.01.2021 виходячи із таких складових та їх розмірів:
посадовий оклад - 5630,00 грн,
оклад за військове звання - 1820,00 грн,
відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 3725,00 грн,
надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5635,50 грн,
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%)- 437,00 грн;
премія (53%) - 2316,10 грн.
Згідно довідки №ФП780161/14075 від 30.12.2023 про грошове забезпечення ОСОБА_2 розраховане станом на 01.01.2022 виходячи із таких складових та їх розмірів:
посадовий оклад - 6150,00 грн,
оклад за військове звання - 1980,00 грн,
відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 4065,00 грн,
надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5635,50 грн,
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%)- 437,00 грн;
премія (53%) - 2316,10 грн.
Водночас, з довідки №ФП67320/2135 від 26.07.2022 вбачається, що грошове забезпечення ОСОБА_2 було розраховано станом на 05.03.2019 виходячи із таких складових та їх розмірів:
посадовий оклад - 4370,00 грн,
оклад за військове звання - 1410,00 грн,
відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 2890,00 грн,
надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5635,50 грн,
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%)- 437,00 грн;
премія (53%) - 2316,10 грн.
Позивач у своїй заяві наполягає, що відповідач виконуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 440/11422/23 склав довідки в якій перерахував станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 - посадовий оклад, оклад за військове звання та відсоткову надбавка за вислугу років, однак розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія розраховані виходячи з грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Стосовно визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії суд не зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а лише вказав на необхідність зазначення у довідках відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії, які визначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Позивачем не заперечується той факт, що посадовий оклад та оклад за військове звання визначені станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а надбавка за особливості проходження служби та премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідні місяці календарного року за відповідною посадою позивача.
Водночас питання про визначення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому виникло право на перерахунок пенсії, судом не вирішувалось.
З огляду на вищевикладене, між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_2 виник новий спір щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Суд враховує, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також у межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не доходить висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вирішує ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 383 КАС України), фактично спір щодо зобов'язання відповідача обчислювати розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, а не на 01.01.2018, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Отже, у разі незгоди позивача із визначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
З огляду на те, що мають місце дії, які вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/11422/23, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/11422/23, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко