Справа № 420/15642/24
30 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 40, код ЄДРПОУ 03321555), Спеціалізовано-травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 40, код ЄДРПОУ 03321555) про визнання протиправними та скасування актів,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи №2, Спеціалізовано-травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 року Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи»;
визнати протиправними та скасувати акт огляду медико-соціальною експертною комісією №23 від 17.04.2024 року Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи»;
зобов'язати Спеціалізовану травматологічну медико-соціальної експертну комісію Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» провести повторну медико-соціальну експертизу Грачову Олександру Сергійовичу, з метою встановлення ступеня втрати працездатності;
зобов'язати Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи № 2 провести повторну медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 , з метою встановлення ступеня втрати працездатності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що він - ОСОБА_1 з 30.01.2023 року по 30.01.2024 року мав статус особи з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання; діагноз: наслідки травматичного ураження лівої руки (2019 року - різана рана долонної поверхні лівої кисті з переходом на н/з передпліччя з пошкодженням сухожилків згиначів 3,4,5 лівої кисті) з пошкодженням лівого ліктьового та серединного нервів, помірним парезом лівої кисті, контрактурою кисті, вираженими сенсорними розладами, вираженим больовим синдромом. Помірне порушення функції лівої руки, виражене порушення функції лівої кисті.
27.02.2024 року позивач проходив огляд Спеціалізованою травматологічною медико-соціальною експертною комісією Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи».
За результатами огляду МСЕК ОСОБА_2 видана довідка про невизнання інвалідом (форма 167/0), заповнена відповідно до Наказу МОЗ України "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях", затверджена наказом МОЗ України 19.05.2003 року за № 224, яка є документальним підтвердженням рішення МСЕК.
У зв'язку з непогодженням з довідкою, ОСОБА_1 було повторно направлено на огляд для проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) до Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи.
За результатами огляду комісії від 17.04.2024 року групу інвалідності ОСОБА_1 не встановлено.
Вважаючи протиправним акти огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 року Спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» та №23 від 17.04.2024 року Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 щодо невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У своїх доводах позивач посилається на те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка обов'язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії. Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі та у разі відповідності певним критеріям, комісія може визнати особу інвалідом, про що приймається рішення.
За результатами медичного обстеження, комісія дійшла висновку, що наявний у ОСОБА_1 діагноз, ступінь функціональних порушень, на даний час, не дають підстав для пролонгування групи інвалідності, при наявності обставин, що були підставою для отримання ним інвалідності у 2023 році і які не перестали існувати на даний час.
Також у позові зазначено, що позивачу не було надано офіційного висновку, де було б зазначено, які саме лікарі здійснювали огляд, які конкретно аналізи та маніпуляції проводилися, чи було здійснено огляд профільними лікарями, що можуть надавати відповідні висновки щодо стану здоров'я з наявністю або відсутністю підстав для відмови особі у продовженні статусу особи з інвалідністю, враховуючи, що стан здоров'я з приводу наявності критичних вад, які передбачають отримання статусу інваліда нікуди не зникли.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору, а отже невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
10.06.2024 року позивачем через канцелярію суду подано заяву, до якої додано квитанцію від 30 травня 2024 року №45343822 про сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
05.08.2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву від Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи».
У поданому відзиві зазначено, що Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» є належним відповідачем по справі, оскільки до її складу входять всі медико-соціальні експертні комісії за напрямками та спеціалізацією.
По суті позовних вимог, КУООЦМСЕ позов не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим.
У відзиві зазначено, що ОСОБА_3 вперше був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи у 2019 році, причини загальне захворювання на строк до 18.12.2020.
У 2021 році йому підтверджена ІІІ група інвалідності на строк до 18.01.2023.
30.01.2023 позивач пройшов медико-соціальну експертну комісію, за результатами якого залишена ІІІ група інвалідності на строк до 30.01.2024.
19.03.2024 ОСОБА_3 пройшов у Спеціалізованій травматологічній медико-соціальній експертній комісії черговий огляд. За рішенням комісії особою з інвалідністю він не визнаний, відповідно група інвалідності не встановлена. Підстава : "за наслідками травми опорно-рухової системи спричинене ЛЕГКЕ ОБМЖЕННЯ ЖИТТЕДІЯЛЬОСТІ". Не погодившись з рішенням Спеціалізованої травматологічної МСЕК від 19.03.2024 за процедурою ОСОБА_3 подав заяву по конфлікту на переогляд до вищої МСЕК, а саме до Одеського обласного центру МСЕК № 2 (далі - ОблМСЕК 2).
17.04.2024 ОблМСЕК 2 з рішенням Спеціалізованої травматологічної МСЕК від 19.03.2024 погодилась. Вирішила, що ОСОБА_3 "групи інвалідності не підлягає".
Як зазначено у відзиві, діагноз щодо стану здоров'я встановлюються медичними закладами, в яких особи проходять чи перебувають на лікуванні. У позивача діагноз - наслідки травматичного ураження лівої руки (у 2019 році різана рана долонної поверхні лівої кісті з переходом на н/з передпліччя з пошкодженням сухожилків згиначів III, IV, V лівої кісті) з пошкодженням лівого ліктьового те середнього нервів, помірним парезом лівої кісті.
Отже, МСЕК діагнози не визначають, а встановлюють групу інвалідності згідно медичних діагнозів інших закладів охорони здоров'я та після ретельного огляду лікарями-експертами. Діагноз, який визначено позивачу, на момент огляду у 2024 році, не надав підстав для встановлення/підтвердження ОСОБА_4 групи інвалідності.
Відтак, Комісії, приймаючі рішення про не визнання ОСОБА_5 особою з інвалідністю, діяли відповідно, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
Ухвалою суду від 30.08.2024 року залучено до участі у справі № 420/15642/24 у якості другого відповідача Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 40, код ЄДРПОУ 03321555), а також розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/15642/24.
15.08.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи.
У поданому клопотанні позивач просить поставити експерту (-ам) такі питання:
«Чи є в наявності у ОСОБА_1 достатньо ознак критеріїв обмеження та втрати життєдіяльності для встановлення 3 групи інвалідності?
Чи є в наявності у ОСОБА_1 достатньо ознак критеріїв обмеження та втрати життєдіяльності для встановлення відсотка втрати працездатності, якщо так то у якому розмірі?
Чи були виявлені та враховані всі обставини, з медичної та соціальної точки зору Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи та Спеціалізованої травматологічної медико-соціально експертної комісії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» при вирішенні питання щодо надання чи відмови у встановленні ОСОБА_1 групи інвалідності?
Чи були наявні всі умови та критерії, на час огляду Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи та Спеціалізованої травматологічної медико-соціально експертної комісії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико - соціальної експертизи» для визнання ОСОБА_1 інвалідом згідно "Положення про медико-соціальну експертизу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, "Інструкції про встановлення груп інвалідності" затвердженої Наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011?».
Проведення експертизи позивач просить доручити експерту (експертам) Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 4, код ЄДРПОУ 05480950).
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності з ч.ч. 1-4 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
У відповідності з ч. 3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 102 КАС України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 КАС України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Предметом спору у даній справі є правомірність результатів огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 , згідно яких особою з інвалідністю він не визнаний, група інвалідності йому не встановлена. Підстава : "за наслідками травми опорно-рухової системи спричинене ЛЕГКЕ ОБМЖЕННЯ ЖИТТЕДІЯЛЬОСТІ".
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 30 листопада 2020 року в справі № 200/14695/19-а.
Отже, враховуючи, що визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, та суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідачів, то поставлені позивачем у клопотанні про призначення експертизи питання виходять за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права при вирішенні цього спору.
У межах спірних правовідносин, суд вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у цій справі судово-медичної експертизи.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 44, 72, 102-108, 242, 248, 256, 291, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи в адміністративній справі № 420/15642/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Радчук А.А.